Незважаючи на те, що Архієпископ Феодосій Углицький усього три роки керував Чернігівською єпархією (1693-1696 рр.), пам'ять про його доброчинні справи назавжди увійшла до церковної історії Чернігівщини.
Як свідчать історичні джерела Архієпископ будував церкви, закладав монастирі й особливу турботу проявляв... Читати далі »

Український фольклорист і етнограф Опанас Васильович Маркович народився у 1822 році у с. Кулажинцях, яке розташувалась на території сучасної Полтавської області.
У 1846 році він закінчує навчання у Київському університеті на історико-філологічному факультеті. Відомо, що Маркович брав активну участь у діяль... Читати далі »

Мальовниче місто Седнів має свою досить цікаву історичну спадщину. Седнів розташований за 25 кілометрів від Чернігова. Саме з цим містечок пов'язане перебування Леоніда Івановича Глібова відомого українського поета-байкаря і діяча культури 19 століття.
Народився майбутній письменник у 1827 році, в с... Читати далі »

У 1975 році до 200-річчя від дня народження Петра Прокоповича – українського вченого, засновника вітчизняної науки про бджільництво у місцевому парку смт. Батурині було споруджено пам'ятник.
Бронзову скульптуру (вис. 3,8 м) встановили на призматичному гранітному постаменті (вис. 1,9 м) з написом на передні... Читати далі »

Яскраві представники інтелігенції впливали на культурне життя українського суспільства. Цілком зрозуміло, що саме вони увійшли в історію Чернігівщини, як видатні постаті. Саме про таку особистість і піде мова.
Микола Ге увійшов в історію Чернігівщини як талановитий художник. Микола Миколайович Ге нар... Читати далі »

Історія благодійництва та меценатства становить цікаву сторінку нашої минувшини. Ця подія сталась більше 200 років тому, але і зараз ця історія достатньо цікава. Нова церква з’явилась на пожертви Іллі Журмана.
І. Журман був досить впливовою постаттю у новоствореному намісництві у Новгороді-Сіверському. Його біографія представляє цікавість. Службу він розпочав 1739 р. військовим канцеляристом у Генеральній військовій канцелярії. У 1745 р. І. Журман став бунчуковим товаришем, а 175... Читати далі »

На розі вулиць Пролетарської та Леніна у місті Городня розташована могила Степана Даниловича Носа відомого лікаря, письменника, етнографа і фольклориста.
Народився Степан Данилович Ніс 1829 року в с. Понорах, тепер Талалаївського району в сім’ї дрібних поміщиків. Закінчив 1854 року медичний факультет... Читати далі »

Чернігівщина завжди була багата на талановитих і здібних людей. Не стало виключенням в цій справі місто Городня.
Саме тут у сім’і дрібного чиновника народився у 1858 році майбутній український хірург, академік Академії наук УРСР. Початкову освіту майбутній діяч здобуває у Городнянському трикласному училищі... Читати далі »

Серед багатьох дослідників історії Чернігівської землі, хотілось би окремо зупинитись на постаті Миколи Петровича Маркова. Відомо, що народився він у Курській губернії.
З самого дитинства Марков обирає для себе духовну кар'єру. Цьому сприяло і те, що народився він у родині священика. Джерела повідомляють, що після навчання у духовному училище він продовжує навчання у Курському духовному училищі, а трохи згодом закінчує Київську духовну академію.
Відомо, що у вересні 1861 року його призначають на посаду викладача на кафедру церковної історії у Ворон... Читати далі »

Стати справжнім мистцем — значить умерти.
Цей трагічний парадокс українського пореволюційного відродження здійснився і на Довженкові, хоч був він ще найбільш щасливий із творців Розстріляного Відродження. Перші зрілі фільми Довженка — «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930) — завоювали йому цілии світ; але ... Читати далі »

Пісня – це пречиста пелюстка з маминої вишні, що зросла в Україні, а з садка вишневого коло хати видно її на цілий світ.
Пісня – це жива краплина маминої любові, яка із серця впала в рідну землю України, і любов та для її дитини велика, як ясний світ.
Любов матері – велике диво на землі, яке являється з вічності буття і не п... Читати далі »

„Натомились мої очі до зими.
Виглядаю білу птаху з далини.
А весна спинилась цвітом край воріт.
Я чекаю, я чекаю той приліт...”
Це слова однієї з останніх пісень, написаних Анатолієм Пашкевичем у Чернігові.
Анатолія Максимовича Пашкевича світ знає і любить, як видатного композитора, автора багатьох пісень, котрі давно... Читати далі »

Багата талантами Чернігівська земля, глибинна її історія, чимало відомих постатей вписано до її літопису. Не випадково одного чудового дня до святих берегів Сіверщини прилинув човен життя Анатолія Пашкевича.
За плечима народного артиста України, композитора вже була достатньо багата творча біографія, великий досвід хормейстера і музиканта на Житомирські... Читати далі »