Вороньки. Це мальовниче село розкинулося серед зелених садів. Кожен куточок його дихає історією. Розташовані Вороньки на берегах річки Супій. За літописними джерелами XIII ст. назва походить від притоки Супою – Ворониці (нині не існує). З переказів відомо, що через Вороньки проходив чумацький шлях.
Точніші відомості про Вороньки з'явилися на початку XVI ст. Ще одна з версій про походження назви села гласить, що нібито тут жило багато злодіїв –ворів-конокрадів. Як розповідали старожили, вони одного разу на ярмарку навіть скриню вкрали.

Річка Супій також таїть у собі багато тає... Читати далі »

Веприк. Село розташоване на березі річки Вепра – звідси і назва села. У цій місцевості в сиву давнину у темних непрохідних лісах водилися вепри. Уперше згадується в першій половині XV ст. На території Веприка виявлено ранньо-слов'янське поселення черняхівської культури ІІ-УІ ст. У 1564-1782 роках село входило до Басанської сотні Переяславського полку.
Розташоване в східній частині району на річці Вепра, яка є притокою річки Супій.
Межує з територіями Вороньківської, Козацької та Щаснівської сільських рад.
Відстань від районного центру автомобільними шляхами - 25 км,... Читати далі »

Бригинці. Вперше згадуються в першій половині XVIII ст. Ці землі належали поміщику Брагину і спочатку село називалося Брагинці. Населення займалося вирощуванням зернових культур та тваринництвом.
Розташоване в південній частині району на річці Недра.
Межує з територіями Білоцерківської, Новобасанської та Пісківської сільських рад.
Відстань від районного центру автомобільними шляхами - 22 км, до залізничної станції - 25 км, до обласного центру - 130 км. Село розташоване за 8 км від автомобільної дороги Київ-Суми.
За даними перепису 2006 року в селі проживає 28... Читати далі »

Браниця. Одне із найдревніших сіл Бобровиччини. Перші згадки датуються 1155 роком. Про походження назви достовірних даних немає, але, як гадають краєзнавці, є кілька версій. За першою, село колись належало поміщиці Браницькій. За іншою, в основі назви села лежить давньоруське слово «брань» - бій, битва, війна. «Бранитися» - оборонятися, захищатися. Третя ж версія і, мабуть, достовірніша, така. За часів Київської Русі кожне поселення платило київському князю данину. Одні поставляли продукти бджільництва, інші хутра, збіжжя. А Браниця платила данину бранками: молодими гарними дівчатами, я... Читати далі »

Білоцерківці. Село згадується в документах першої половини XVII ст. Як гадають, свою назву отримало від білокам'яної церкви, яка була споруджена на чільному місці села на початку сімнадцятого століття.
Розташоване в південо-східшй частині району. Межує з територіями Бригинцівської, Веприцької, Козацької, Новобиківської сільських рад.
Відстань від районного центру автомобільними шляхами - 25 км, до залізничної станції - 28 км, до обласного центру - 130 км. Село розташоване за 7 км від автомобільної дороги Київ-Суми.