с. Марківці. Бобровицький район. Чернігівщина
Марківці. Село, що належить до середніх за величиною населених пунктів району. Виникло воно після зруйнування Запорізької Січі. Заснував його один із запорізьких козаків Марко Боклан. Приїхав сюди, облюбував місце біля озера і поселився в густому лісі, в урочищі Ревня.
Спочатку це був невеликий хутір, який носив назву першого поселенця – Марків хутір. Згодом, як розрослося село, воно стало зватися Марківці.
На околицях села є кілька цікавих урочищ. На південь видніється високий курган. Зветься він Княждвір'я. За переказами та історичними джерелами в цьому місці в 1019 році князь Ярослав (внук Олега) побудував замок, який служив укріпленням від нападу кочових племен. Сам володар замку часто приїздив сюди на полювання. Замок і укріплений пункт були зруйновані степовими кочівниками. І досі на цьому кургані місцеві жителі знаходять різні старовинні предмети: уламки стріл, списів і мечів, фрагменти посуду тощо. За усними переказами, першим поміщиком, якому Катерина подарувала хутір, був Марко Танський. Незабаром шляхтич продав його разом з кріпаками Йосипу Катериничу. Поміщикам Катериничам належала вся краща земля. В документах вперше згадується в 1775 році.

В лісі поблизу с.Марківці і нині стоїть красень-дуб, під яким, за переказами, великий Кобзар писав свою безсмертну «Катерину».

Село розташоване в західній частині району. Межує з територіями Бобровицької міської, Браницької та Рудьківської сільських рад Бобровицького району. Західна частина території Марковецької сільської ради межує з Київською областю.

Відстань до районного центру автомобільними шляхами - 10 км, до обласного центру - 100 км. На підвідомчій території розташовані залізничні зупинки «Марківці» та «Ярославка» на лінії Київ-Ніжин. Через село проходить автомобільна дорога Бобровиця-Козелець.

Нині в селі проживає 1309 осіб.

Уродженцями села є герой Радянського Союзу Зубко П.Н., який повторив подвиг Гастелло (у 1975 році відкрито його погруддя, скульптор Німенко М.), Кононенко І.С, посмертно нагороджений орденом Червоного прапора (ціною власного життя він урятував командира, ім'ям героя названа прикордонна застава, на якій він служив, там же йому встановлено пам'ятник), Герой Соціалістичної праці Коновал В.І., український літературознавець Кононенко П.П. Зубку П.Н. та Кононенку І.С. на будинку школи встановлено меморіальну дошку.




Додано: 11-Бер-08 01:28 | Автор: Майшев

Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: