Материнські вітання з 65-річницею Великої Перемоги всім чотирьом поколінням талановитого українського Народу!
Низький уклін прадідам і дідам за вільну українську квітучу землю нашу!
І з 100 -річчям Міжнародного дня Матері всіх вітаю!
Бо Мати- це Життя!
І Мати- це Перемога!
Мати - це Україна і її світле Майбуття!
Бережіть, діти, матерів своїх!
Бережіть, Матері, для дітей своїх вільну красиву Україну!

З Днем народження !!! Шановний Леоніде Даниловичу дозвольте від імені українських матерів і талановитих українських жінок і від своїх земляків привітати Вас, Другого Президента України, з Вашим 71-літтям і побажати гарного здоров'я!
А також побажати багато добрих патріотичних справ встигнути зробити для неньки-України і наших талановитих дітей і онуків.
Як Дарунок від Матері запрошую Вас до себе "в гості" проглянути Мистецькі Новини з Києва на сайті http://tvorymamo.narod.ru
І багато ще разів , в любу годину дня і ночі!! отримати величезне задоволення від української жіночої краси і казкових квітів геніальних художниць 20-го віку Катерини Білокур і Марії Приймаченко і запастись зарядом енергії від прогляду української скарниці народних талантів і сучасного народного українського мистецтва Чернігівщини, Волині, Рівенщини і Києва... вже 21-го віку!
Всього Вам Доброго! Успіху в Ваших подальших патріотичних справах на благо рідної землі і українського трудового народу!

Шаную,
мама Тетяна

Слова подяки передаю своїм землякам, вчителям і талановитих ярославцям нового покоління Ярославської середньої школи, за добрі прекрасні слова, які залишили на пам'ять мамі Тетяні і молодій київській майстрині декоративно-ужиткового малярства в Книзі відгуків на Виставці " Квіткове Свято для Мами" в Національному заповіднику Софії Київській.
Приємно всіх Вас, дорогі мої земляки, привітати з Хрещенням Київської Руси-України, бо наша стародавня Ярославка заснована чернігівським князем Ярославом вже опісля, на початку 12 -го віку, а всі Ярославичі – сини і внуки, котрі керували чернігівськми і київськими землями у другій половині XI ст. і впершій половині XII ст., намагалися протистояти роз­паду Київської держави.
Побажання Матері для молодого покоління 21-го віку протистояти розпаду слов'янської душі. І саме Вам треба боротись за єдність всіх регіонів України, віри і любові в кожній душі, поваги до всієї рідної української землі.
Запрошую до "Мами" в гості !
Заходьте, будь ласка, на сайт http://tvorymamo.narod.ru/ проглянути "Мистецькі новини з Києва від мами Тетяни". Можливо щось новеньке для себе взнаєте.
Залишайте свою вісточку, побажання і пропозиції.
Важливо знати як живе і чим живе сьогоднішнє покоління моєї рідної землі.
Хай і про нашу красиву ярославську землю, багату на талановитих діточок, взнає весь світ.
Живіть світло і творіть сердечно!

Шаную,
мама Тетяна

З Днем Перемоги всіх земляків Вітаю і запрошую уклінно на Виставку "Квіткове свято для Мами", де можна ознайомитись і з експонатами Музею Матері "Сторінка Історіїї Однієї родини" , в арх.памятці XXVIII cт. "Хлібні" Національного заповідника "Софії Київській" до кінця травня місяця 2009 року.
Виставка присвячена Міжнародному Дню Матері, також і Дню Перемоги , в пам'ять всіх воїнів, матерів і жінок, сини і чоловіки яких не повернулись з війни, і святкуванню Дня Києва, за яке наші діди і прадіди віддали своє життя.
ПраБабуся художниці Оксани Горбенко (по матері) Марченко Мавра Денисівна , уродженка села Ярославка на Чернігівщині, в 1943 році після визволення Києва, отримала похоронку на свого чоловіка, і плачучи, гірко причитала: « Боже мій, за що? Всі повернулися з цієї кровавої війни. Он і сусід Іван без ноги, і Петро прийшов без руки, всі повернулися хоч покалічені, але всі живі. Один мій Костюк не повернувся, загинув десь в водах дніпровських і не знаю, де його і могилка. Молода вдова обливалася гіркими сльозами,обнімаючи свої маленьких крихіток синів Ваню і Володю", - згадувала бабуня Катя. І тоді 15-ти літня донька заспокоїла матір, що вона завжди буде рядом і не залишить їх одних, бо перед форсуванням Дніпра вона останній раз в Дарниці бачилась зі своїм батьком Марченком Констянтином Трохимовичем і обіцяла берегти маму і братів.
Так і сталося в житті. До останнього материного подиху Катерина була біля своєї родини і своєї матері, якій випала нелегка вдовина доля. Так і Катерину Констянтинівну Шевенок( Марченко) , світла пам'ять їй, до останнього дня її життя 8 січня 2007 року були рядом діти і онуки, яких вона кохала як квіточок.
Як воїни з чернігівської землі, так і з інших земель і з київської землі віддали своє життя за сьогоднішнє щасливе добре життя для своїх потомків.
ПраБабуся художниці (по батькові) Горбенко Єлизавета Савельєвна, з Ржищеві на Київщині, отримала похоронку на самого наймолодшого з шести дітей сина Альошу ( діда Оксани ) після визволення Києва. Мати плакала і не вірила, що її талановитого наймолодшого сина війна безсердечна забрала. Казала всім, що Альоша маленький народився в "сорочці" після смерті свого батька, начальника Ржищевського пароходства. Альоша повернувся з війни, материнське серце правду казало. Він пройшов всю блокаду Ленінграду , всю ВВВ, був зв’язковим і ні одна ворожа куля не зачепила талановитого хлопця, який встигав виконувати свій військовий обов’язок і малювати всіх своїх фронтових друзів - земних героїв. А та похоронка помилилась. Мати втратила сина старшого, Горбенко Миколу Архиповича, який загинув тоді при визволенні Києва, і який до війни встиг свого наймолодшого брата Альошу, побачивши його унікальний талант до малювання, відвести навчатись в художню школу , а потім віддати в Художню Академію.
Сторінки історії родини повторяються.
Старший брат Святослав із родини Горбенків передав своїй сестрі Оксані і молодшому братові Олегу свою любов до творчості і мистецтва як і їх дід Горбенко Олексій Архипович, 1919 р.н, заслужений художник України, професор малюнку, і передають сьогодні онуки велику повагу і любов до рідної землі, як їх дід Шевенок Андрій Микитович з Ярославки.
Життя своє віддали наші предки з Київщини і Чернігівщини, світла їм пам'ять, щоб наші діти 3-го тисячоліття будувати стали чудесну багату Новітню Україну з її високою духовністю і великою любов'ю до рідної святої землі.
Запрошуємо Всіх на Свято в герой -місто Київ. Мати Тетяна.

В цьому житті я народилася в селі Ярославка , яка на Чернігівщині, 10 липня 1954 року. І моє народження дуже історично цікаве для мене самої. Я відчуваю, що вже колись жила в Ярославці, так і моя Сторінка Новітньої Історії 21-го віку каже про це. Мої ідеї і мрії розшифрувати всі десять віків - від заснування старовинної Ярославки -землі чернігівської моїх предків- і до її повного знищення на початку 21-го віку , а саме за роки незалежності України, і нового Відродження землі моїх предків нашими потомками, а саме - і моїми синами Святославом і Олегом з роду Горбенко- Києвичів по батьковій лінії і роду Железняків-Нестерчуків-Горкунів-Марченків-Шевенків по лінії матері - потомками славетних родів київських і чернігівських земель, їх дітьми, внуками і правнуками моїми. Тому і бути! І стане Ярославка Центром розквіту Слави Чернігівської землі і Української цивілізації вже 3-го тисячоліття як і наша Київська земля і квітуча столиця Київі і вся Україна.
Запрошую всіх своїх земляків на експозицію до Міжнародного Дня Матері Мистецького Меценатського Родинного проекту "Україна 21-го віку"- Виставки Оксани Горбенко "Квіткове Свято для МАМИ" в Національний заповідник "Софія Київська" в пам'ятку архітектури XVIII ст."Хлібня" з 24 квітня по 1 червня 2009 року. МАТИ Тетяна.