 Ладанський Покровський монастир, що знаходиться у селищі міського типу Ладан було засновано 1603 року.
Цікаво, що Ладинський Покровський монастир було засновано одночасно з Густинським монастирем на землях князів Вишневецьких. Спочатку монастир мав назву Підгірський, і діяв як чоловічий, але з 1619 року він діє вже як жіночий. Фундаторка монастиря Раїна Могилянка (1589-1619 рр.), була матір'ю магната Я. Вишневецького, і одночасно являлась двоюрідною сестрою митрополита П. Могили. Відомо, що саме вона передала селище Ладан і навколишні великі зе
мельні угіддя монастиреві.
Після секуляризованих заходів, які відбувались 1786 року Ладинський Покровський монастир було закрито. Але 1817 року його було відновлено. Його діяльність тривала до 1928 року, коли його знову закрили. Після закриття монастиря в 1928 році у монастирі заснували Ладанську трудову комуну, щоправда діяла вона недовго, а саме до 1938 року. Трохи згодом майстерні трудової комуни перетворились в завод протипожежного обладнання. Завод поступово нарощував обсяги виробництва, але з розпадом Союзу завод занепав і скоротив виробництво. В спорудах монастиря відпала необхідність.
Користуючись цим, а також Законом України про повернення релігійним громадам культових споруд, новостворена релігійна громада Свято-Покровського собору монастиря добилась передачі їй у власність двох храмів монастиря – Свято-Покровського собору і Свято-Вознесенської (Миколаївської) церкви. Монастир розпочав нове відродження. Ремонт одного престолу в Свято-Вознесенській (Миколаївській) церкві вже зроблений силами релігійної громади, діє він з 31 грудня 2003 року.
У жовтні 2009 року єпископ Ніжинський і Прилуцький Іриней освятив хрести для Свято-Покровського собору колись славетного Ладанського монастиря.
З будівель монастиря збереглися Покровський собор, збудований 1763 року у формах барокко, Миколаївська церква, келії, залишки муру. У 1992 році під час археологічних досліджень було знайдено підземний хід. Співробітники прилуцького музею дослідили, що від ріки Удай до верхньої тераси берегового підвищення веде підземний хід, що дуже круто піднімається догори. На жаль, дослідити вдалося тільки перші 30 м., тому що далі утворився завал
Отже, відродження монастиря триває. Будучи головною окрасою селища Ладан, храми монастиря заслуговують на відновлення, так як вони викликають інтерес до минулого, являються невід'ємною частиною історичних подій Чернігівщини.
Данило Рига,
науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» |
