 В західній частині міста на високому пагорбі розташований один з найбільш цікавих і мальовничих архітектурних комплексів України – Троїцько-Іллінський монастир кінця ХVІІ – ХYІІІ ст.
Він і зараз приваблює багаточисельних туристів своєю неповторною красою, а паломників – величайшими святинями – мощами небесних заступників чернігівської землі – святителя Феодосія Углицького і преподобного старця Лаврентія.
Створення цього величного монастирського ансамблю пов´язано з давнім підземним Іллінським монастирем і відноситься до того часу, коли Україна переживала переломний момент в своєму історичному розвитку після національно-визвольної війни 1648-54 рр. А головною спорудою цього величного ансамблю монастиря є Троїцький собор, розташований майже в центрі монастирського двору. Він був закладений в 1679 році при безпосередній участі архієпископа Лазаря Барановича і фінансовій підтримці гетьмана Іоанна Мазепи за проектом архітектора Іоганна Баптиста Зауера. Будівництво храму продовжувалося 10 років, а опоряджувальні роботи до 1695 року; в цьому ж році він був освячений наступником Лазаря Барановича, вже після його смерті, чернігівським архієпископом Феодосієм Углицьким.
Своєрідність архітектури Троїцького собору в тому, що він побудований з використанням об´ємно-просторової композиції давньоруського храму в поєднанні з елементами українського бароко і раннього класицизму.Зовнішній вигляд собору має загальні риси з культовими спорудами Заходу – костьолами з обов´язковими квадратними в плані вежами по кутах західного фасаду.
Собор тринавовий, шестистовпний, триабсидний з чітко виділеним трансептом і сімома банями: дві з них – над сходовими вежами, що фланкують західний фасад.Собор перекрито системою коробових і хрестових склепінь.
Троїцький собор належить до унікальної типологічної групи соборів так званого державного або гетьманського жанру, в якій відроджено розпланувально – просторові структури мурованих храмів Княжої доби і помітні впливи західного (литовського і польського) бароко. Ці храми відомі в Україні тільки в мурованому будівництві й не мають ані прототипів, ані наслідувань у народній дерев´яній архітектурі. Цю типологічну групу започаткував Спасо-Преображенський собор Максаківського монастиря на Чернігівщині, заснований в 1646 р.
Троїцький собор має ще кілька характерних прикмет, важливих для подальшого розвитку цього архітектурного типу. В екстер´єрі – це активність силуету, в якому сім бань композиційно підтримані фронтонами вигадливих обрисів, а також фасадна пластика, яка є вільною композицією символічно трактованих ренесансно-барокових ордерних форм із застосуванням пілястр, півколон, сандриків тощо.Троїцький собор послужив зразком при спорудженні Спасо-Преображенського собору Мгарського монастиря під Лубнами.
Собор зовні потиньковано і побілено, що підкреслює пластичність декору, виконаного в ордерній системі із застосуванням різних форм ніш, вікон, наличників і сандриків, пілястр і карнизів.
Декоративне вбрання собору, що вирішено в барочному стилі, підкреслює урочистий вигляд центрального об´єму храму. Глибокі напівциркульні ніші, що розташовані в обох ярусах, посилюють динамізм і контрасність архітектурних форм собору. В таких нішах в католицьких храмах ставили скульптури, а в православному Троїцькому соборі ніші слугували просто елементами декору, в них зображені місцеві та загальнодержавні святі. Розпис відноситься до початку ХХ ст.Троїцький собор
За період існування собору він неодноразово горів, перебудовувався, але в результаті реставраційних робіт в 80-х роках ХХ ст. собор відновлено в первісних формах ХVІІ ст. Автор проекту реставрації – київський архітектор М.М.Говденко.
Величний і урочистий інтер´єр храму. Його прикрашає іконостас 1942 - 49 рр. , виконаний після ІІ світової війни місцевим художником Піменом Портним, а також цілий комплекс настінного живопису ХVІІ – ХХ ст.
В храмі нині знаходяться мощі чернігівського святого Феодосія Углицького і преподобного Лаврентія, а під підлогою собору - склеп, який свідчить про те, що собор є усипальницею духовних ієрархів, феодальної знаті ХVІІІ – поч.ХХ ст.
З 1988 року Троїцький собор – діючий храм УПЦ, а на території Троїцького монастиря діє Духовне училище регентів-псаломщиків.
|
