Гармати залишились з 18 століття і досі прикрашають чудове місто. Вони являються пам’ятним знаком учасникам війни 1708-1709 років. Знаходяться вони у сквері, у центральній частині міста. Городня з 1654 року входила до Седнівської сотні, а 1705 року стає сотенним містечком Чернігівського полку. В цей час місто поступово розростається. В цей час у містечку налічувалося 43 двори. Жителі займалися сільським господарством – вирощували жито, гречку, просо, овес. Діяло чотири водяні млини і п’ять вітряків. Було розвинуте винокуріння. Найпоширеніші ремесла мешканців Городні було: шевство, колісництво, бондарство, ковальство. Вироби продавалися на місцевих ярмарках, що відбувалися чотири рази на рік, і у 34 крамницях, а також вивозил ися до Чернігова, Ніжина, Прилук. В цей час було насипано земляні укріплення, у місті розташувався невеликий гарнізон.
Під час боротьби проти шведів 1708-09 рр. городнянські козаки воювали на боці росіян проти шведських військ. За переказами, гармати подарував місту Петро І, коли після Полтавської битви повертався до Петербурга. Цим актом цар відзначив заслуги городнянців у війні зі шведами та козаками гетьмана І.Мазепи. На мурованому постаменті заввишки 1,5 м вертикально, встановлені три зварені стволи чавунних гармат. Близько 180 років вони пролежали в приміщенні і лише 1888 року були встановлені як пам’ятний знак городнянцям. На постаменті – дошка з меморіальним написом.
Таким чином, гармати у місті являють собою одну з 28 пам’яток археології, історії, архітектури та мистецтва у місті. Зараз біля гармат мешканці і гості міста відпочивають і мають можливість згадати минулу історію, яка на Чернігівщині дуже насичена на різноманітні історичні події. Як відомо без минулого не має майбутнього, саме тому треба пам’ятати про минуле будуюче майбутнє...
Данило Рига – науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». -----------------
