„До 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням україно-шведського союзу” — така тема круглого столу що відбувся в Ніжинській міській раді. Захід проводився за дорученням обласної державної адміністрації. Круглі столи вже відбулися в Новгород-Сіверському, Козельці, Батурині, Бахмачі, Прилуках та Коропі. Організатором заходу виступив Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. У його відкритті прийняв участь заступник голови Ніжинсько... Читати далі »
На знак скорботи про мільйони українців, які загинули внаслідок голодомору та політичних репресій 1932-1933 років 20 листопада о 13:00 у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського відбудеться акція "Незгасима свічка" та захід до 75 роковин Голодомору 1932-1933 рр.
19 листопада у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського відбувся літературний вечір «Болів я болем слова нашого», присвячений 100-річчю від дня народження визначного українського вченого, мовознавця й перекладача, нашого земляка - Григорія КОЧУРА. Григорій Порфирович народився 17 листопада 1908 р. у с. Феськівка (тепер Менського району). Навчався у Київському Інституті народної освіти (сучасний Державний університет ім. Т.Г.Шевченка). Працював у Молдові, Вінниці. Був особисто... Читати далі »
22 листопада на знак скорботи про мільйони українців, які загинули внаслідок голодомору та політичних репресій 1932-1933 років, о 15-00 год. біля П’ятницької церкви, за участю голови обласної державної адміністрації Володимира Хоменка, відбудеться акція «Засвіти свічку» та панахида за жертвами Голодомору. Вшановуючи тих, хто став жертвою страшної неоголошеної війни проти українства, запрошуємо всіх небайдужих чернігівців приєднатися до цієї акції.
Під такою назвою 18 листопада у Чернігівському обласному художньому музеї відбулось відкриття виставки, яка приурочена до 75-річниці пам’яті жертв Голодомору 1933-1932 років в Україні. Автори ідеї виставки: Чернігівський обласний художній музей, Ніжинське училище культури і мистецтв імені М.Заньковецької та Чернігівська обласна державна адміністрація за сприянням Українського інституту національної пам’яті. «Встановлено більше тисячі населених пунктів, які найбільше постраждали від цієї трагедії. В області зас... Читати далі »
Міський конкурс "Вчимося жити на Землі" проводився з 6 жовтня 2008р. по 31 жовтня 2008р. навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області, науково-методичним центром відділом освіти Чернігівської міської ради та Чернігівською обласною бібліотекою для дітей ім.М.Островського.
На І тур конкурсу творчі роботи представили 43 учасники з 20-ти шкіл міста.
У ІІ турі конкурсу взяли участь 12 фіналістів. Вони виконали творче завдання на тему "Сучасні проблеми стихійного лиха в... Читати далі »
У Щорській центральній бібліотеці ім. 40-річчя Перемоги відбулася презентація підготовленої нею збірки спогадів очевидців Голодомору 1932-1933 років на Щорсівщині «Спогадів біль невгасимий», із її сторінок як і із попереднього видання бібліотеки «Жіночий бунт» (масова волинка у селах Рогізки та Кучинівка), постає жахлива картина подій того часу на території району, розкривається майже невідома сторінка його історії, лунає попередження: пам’ятати про минуле в ім’я майбутнього. Книга є даниною пам’яті всім же... Читати далі »
Нещодавно в Щорській дитячій музичній школі ім. Н.Г.Рахліна відбувся вечір пам’яті Л.Н. Рахліної - дочки видатного диригента XX століття Натана Григоровича Рахліна. 9 листопада 2008 року їй виповнилося б 74 роки... Леонора Натанівна була освіченою, ерудованою людиною, талановитим екскурсоводом, чудовою оповідачкою. 27 квітня 2006 року Леонори Натанівни не стало. Розпочався вечір з вступного слова директора школи Свистунової О.В. Викладачі, учні, батьки, гості вшанували пам'ять Леонори Рахліної хвилин... Читати далі »
15 листопада в Чернігівському обласному художньому музеї відбулось відкриття виставки « Художники - харків’яни в Чернігові», на якій буде представлено більше 40 живописних та графічних робіт з приватної колекції Руслана Перекучі.
Старше покоління харківських художників представлено іменами Петра Супоніна (1898-1990), Йосипа Карася (1918-2000), Фані Коган (1921-1989), Леоніда Братченка (1923-2004), Миколи Шевченка (1925-1989).
Окрасою виставки є олійний портрет роботи Єфрема Світличного (1901- 1976) та пейзажі народного художника України Адольфа Константинопольського (1923-1993).
До уваги глядачів також представлені твори відомих художників - графіків Ігоря Стахано... Читати далі »
40 років спалений Батурин стояв пусткою. Гетьманську столицю перенесли до Глухова, а на згарищі навіть заборонили селитися. Друге відродженння місто завдячує Олексієві Розумовському. Виходець із цих місць мав неабиякий вплив на імператрицю Єлизавету Петрівну. 1750 року гетьманом стає його брат Кирило Розумовський. Новообраному гетьману не подобався сирий болотній клімат Глухова і він навіює імператриці думку про необхідність переносу гетьманської столиці знов до Батурина. І таки отримує указ імператриці Єлизавети Петрівни "резиденцию... Читати далі »
Заходи до 75-х роковин Голодомору в Україні: - Бесіда для студентів на тему „Трагічні події на Чернігівщині 1932-33 років” в Ніжинському училищі культури і мистецтв (18 листопада) 13.30 - Відкриття тематичної виставки творів образотворчого мистецтва студентів Ніжинського училища культури і мистецтв в обласному художньому музеї (18 листопада) 14.00 - Тематичний захід з експонуванням пересувної виставки „Ми звинувачуємо” обласного історичного музею ім. В.Тарновського, виставки обласного державного архіву та концертом камерного хору ім. Д.Бортнянського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних ... Читати далі »
Виставляючи на посміховисько одвічні суспільні біди, Леонід Глібов наслідував традиції всесвітньо відомих байкарів Езопа, Лафонтена, Крилова та ін., сприяючи розвитку української культури та рівноправному її входженню у світовий контекст. Широке визнання в українській літературі Глібов здобув саме як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві в серії «Для народного читання». З’явившись у час сумнозвісного валуєвського у... Читати далі »