На Чернігівщині, яка являється аграрним краєм з давніх часів були розповсюдженні торговельні зв'язки. В Україні починаючи з 16 століття проводились періодичні торги, а з 17 століття вони набули поширення на Чернігівщині. Так досить великим був Кролевецький Воздвиженський ярмарок. Він був фактично один з найкрупніших на Лівобережній Україні Товар тут був різноманітний: хліб, худоба, тканини.
Великий відсоток складали товари місцевих ремісників. Справа у тому, що Кролевець у 18 столітті стає одним з головних центрів українського народного ткацтва. Сюди приїзджали люді з всієї Лівобережної України, і навіть з за кордону. Великий ярмарок відбувався один раз на рік. Тривав він з 14 по 28 вересня. Кількість ярмарок значно збільшилась після включення Лівобережної України в єдину торговельну систему російської держави. Саме в цей час з'являються і нові товари.
Архівні джерела повідомляють нам, що у середині 18 століття щороку збиралось 111 ярмарків у 44 населених пунктах Чернігівщині. Вони відбувались переважно на весні і восени. Товари привозили з різних міст України і навіть з-за кордону – з Німеччини, Італії, Туреччині.
Але починаючи з 19 століття торгівля іноземними товарами поступово втрачає своє значення. Тому що 1822 року виник тариф який надавав пільги виробникам вітчизняних товарів. Відомо, що 1860 року в Чернігівський губернії налічувалось 203 ярмарки, а в 1898 році вже 549.
Таким чином, торгівля завжди, в усі часи була пріоритетним заняттям Українців. Як показує сторінки з історичного минулого, для кращого розвитку економіки потрібно розвивати власне виробництво продукції. Тому є сенс підтримувати власного виробника, головне щоб його товар відповідав світовим стандартам.
Данило Рига, науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Категорія: Історичні події |
Переглядів: 262 |
Додав: Майшев
| Теги:
| Рейтинг: 0.0/0 |
