 Хрещення Господнє, (Богоявлення) (грец. Theophaneia або Epiphaneia), християнське свято, присвячене події Хрещення Ісуса Христа у водах Йордану. В Православній Церкві входить до числа великих двонадесятих неперехідних свят. Святкується 19 січня за н.ст.
Про Хрещення Господнє оповідається в усіх чотирьох Євангеліях (Мф 3,13-17; Мк 1,9-11; Лк 3,21-23; пор. Ін 1,33-34). На 30-му році Свого життя, перед виходом на проповідь, Ісус прийшов на ріку Йордан, де Іван Хреститель, проповідуючи покаяння у гріхах, хрестив народ, і зажадав, щоб той хрестив Його. Коли Ісус Христос вийшов із води і молився, відкрились небеса, і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Нього і почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління!» (Мф. 3, 17). Свято Хрещення називається також Богоявленням, оскільки при Хрещенні Господа явилась Божественна Трійця: Бог Отець (що засвідчив про Сина), Син Божий (що хрестився від Івана і засвідчений від Бога Отця) і Дух Святий (що зійшов на Сина у вигляді голуба).
Свято Хрещення (Богоявлення) почало святкуватись в III ст. Перша згадка є в «Строматах» Климента Олександрійського, який пише, що послідовники Василида святкують Хрещення Спасителя і називають його Богоявленням, так як, на їх думку, Христос став Сином Божим саме від часу хрещення і сходження на Нього Святого Духа. З цього випливає, що у православних в Олександрії за Климента цього свята ще не було. В III ст. свято розповсюджується. Згідно «Заповіту Господа нашого Ісуса Христа» (III ст.), церковний рік обмежувався лише трьома святами: Пасхою, П'ятидесятницею і Богоявленням, у святкуванні якого православні бачили інший зміст, аніж послідовники Василида.
Це свято по-іншому ще називають Богоявленням, бо в цей день було явлення Пресвятої Тройці, особливо ж – явлення Божества Спасителя, Який урочисто приступив до Свого спасительного служіння.
Свято Хрещення Господнього відзначається так само, як і свято Різдва Христового. Напередодні відправляються Царські часи, літургія святителя Василія Великого і всенічне бдіння, яке починається великим повечір'ям. Особливість цього свята складають два великі освячення води, так названі на відміну від малого, бо мале освячення води може здійснюватися в будь-який інший час.
Перше велике освячення води буває напередодні свята у храмі, а друге – в саме свято просто неба на річках, ставках, біля криниць. Перше, у давнину, звершувалося для хрещення оголошених і вже згодом було перетворено на спомин про хрещення Господнє: друге ж, мабуть, пішло від давнього звичаю єрусалимських християн у день Богоявлення виходити на річку Йордан і тут споминати хрещення Господнє. Тому й у нас Богоявленський хресний хід має найменування хресного ходу на Йордан.
Святий Іоан Золотоустий, заохочуючи нас до віри в Пресвяту Тройцю, каже: «Наша віра – трон душі, основа життя, безсмертний корінь. Животворний корінь віри – Отець, нев'януча гілка – Син, безсмертний плід – Дух Святий, Тройця проста, нескладна, невимовна, незбагненна, нероздільна за схожістю, достойністю, дією, божеством і величчям; роздільна ж – за особами та іменами, але єдина по суті і силах. Тройця існує споконвіку, не від початку одержала буття. Вона – безпочаткова, вічна, нестаріюча, безсмертна, нескінченна».
Кожного дня наша свята Церква на початку утрені віддає Пресвятій Тройці величне славослів’я співом: «Слава святій Єдиносущній, Животворящій і Нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків».
Прес-служба Чернігівської єпархії
QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.
|
|
|
