 7 грудня в день пам’яті святої великомучениці Катерини (305-313) у Чернігові в кафедральному соборі святої великомучениці Катерини відбулась канонізація священноігумена Меркурія Бригинського.
Божественну літургію та чин канонізації очолив Святійший патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Під стінами церкви зібралось багато вірян. Це ті, хто не зміг потрипати в середину. В самому храмі яблуку ніде було впасти настільки тісно один до одного стояли прихожани. Люди навіть приїхали з районів, аби побачити патріарха та стати свідками історичної події. Адже Меркурій Бригинський - це перший святий, якого канонізували разом з мощами священнослужителі Київського патріархату.
Окрім Святійший патріарху прибули архієреї Київського Патріархату зі всіх куточків України.
Служба в церкві тривала понад три години. Незважаючи на холодну погоду, віруючі терпляче чекали, аби побачити Святійшого патріарха, попросити Благословення і обов’язково - прикластися до мощей святого Меркурія.
Люди розповідають, що Преподобний Меркурій може зцілювати хвороби ніг, він також лікує душевні недуги.
Це визначна історична подія не тільки для Чернігова, але й для всієї православної України. Бути учасником у канонізації святого – це надзвичайна подія у кожної людини. Сподіваємось, що відтепер Чернігівщина стане місцем паломників православного світу, оскільки мощі Преподобного Меркурія відсьогодні будуть перебувати у кафедральному соборі святої великомучениці Катерини.
фото: Олександр МАЙШЕВ
ДОВІДКА
Майбутній ігумен Меркурій народився у 1870 році і одержав при хрещенні ім’я Максим. Батьки преподобного походили із благочестивих селян та проживали у с. Щаснівка Бобровицького району Чернігівської області. Відомо, що батька святого звали Матвієм, ім’я ж матері не збереглось. В с. Щаснівка у праці, навчанні та молитві пройшли дитячі та юнацькі роки майбутнього святого. Він не мислив себе без Бога і з ранніх літ мріяв про монашество.
У зрілому віці, усвідомивши сенс людського буття, пізнавши Бога та полюбивши красу Церкви, преподобний направився до Києво-Печерської Лаври, де молився та виконував покладені на нього послухи. За велику ревність до молитви, доброту, любов, працелюбство Максима зарахували до братії Києво-Печерської Лаври та постригли в ченці з іменем Меркурій, на честь преподобного Меркурія, посника Печерського, в Дальніх печерах. Незабаром монаха Меркурія було рукоположено в сан ієродиякона, а пізніше він прийняв сан ієромонаха.
Після жовтневого перевороту 1917 р. для Церкви, монастирів та монахів почались важкі часи. У 1926 році Києво-Печерську Лавру нова влада перетворила у «Всеукраїнське музейне містечко». До 1930 року монастир було повністю ліквідовано. Ієромонах Меркурій став вигнанцем з улюбленої обителі, багато перетерпівши скорбот від гоніння безбожників на Православну Церкву та вірних її чад.
Наприкінці 1942 року отця Меркурія було направлено на парафію у с. Бригинці, сусіднє з рідною Щаснівкою.
У 1946 р. його стараннями було збудовано парафіяльний Свято-Троїцький храм. Упокоївся ігумен Меркурій 7 листопада 1956 р. та похований на місцевому кладовищі.
Ще за часів його служіння парафіяльним священиком ігумен Меркурій користувався великою пошаною серед віруючого народу, до нього приїжджали хворі з проханням помолитися про зцілення, яке і отримували за своєю вірою. Після упокоєння ігумена Меркурія віруючі продовжили шанувати його, приходячи до могили. Вже у наш час документально зафіксовано щонайменше п’ять випадків чудесного зцілення від хвороб, переважно ніг, які сталися після молитов на могилі ігумена Меркурія.
21 жовтня 2011 року Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату благословив причислити ігумена Меркурія Бригинецького до лику святих для місцевого шанування.
Ухвала Священного Синоду:
1. Враховуючи численні свідчення про благочестиве життя ігумена Меркурія (1870 – 1956), настоятеля парафії Святої Тройці в с. Бригинці Бобровицького району Чернігівської області, його незмінне вшанування віруючим народом, як праведника Божого, що виявлялося і при його житті, і після його упокоєння; беручи до уваги свідчення про чудеса, які ставалися раніше і продовжують відбуватися після молитовного звернення до ігумена Меркурія – благословити причислити ігумена Меркурія Бригинецького до лику святих для місцевого шанування.
2. Пам’ять преподобного ігумена Меркурія Бригинецького святкувати у Чернігівській єпархії щорічно 24 листопада (7 грудня н. ст.), в день його прославлення, коли Церквою також згадуються великомученик Меркурій, мученик Меркурій Смоленський та преподобний Меркурій, посник Печерський.
3. Чесні його останки вважати святими мощами та віддавати їм належне шанування.
4. Благословити писати ікони преподобного Меркурія Бригинецького згідно визначення Сьомого Вселенського собору.
5. Благословити складення житія преподобного Меркурія Бригинецького та богослужіння на його честь. До цього відправляти йому службу за Загальною Мінеєю.
Молитвами преподобного Меркурія нехай Господь укріпить віру православну та подає зцілення недуг душевних і тілесних всім потребуючим!
|
