Вітаючи учасників зустрічі, заступник голови облдержадміністрації Наталія БІЛОУС зазначила, що збереження пам’яті про славні подвиги наших дідів у Другій світовій війні є одним з важливих аспектів діяльності виконавчої влади Чернігівщини. Зазвичай (а цього року — особливо масштабно) в області реалізуються численні заходи щодо відзначення річниць Перемоги у Великій Вітчизняній війні та визволення України від фашистських загарбників: проводяться конференції, круглі столи, виставки, урочисті зустрічі тощо. Особлива увага приділяється учасникам бойових дій, інвалідам війни, вдовам та учасникам війни.

«Останнім часом у цій відповідальній справі досягнуто помітних здобутків, зокрема, в минулому році зроблено перші кроки до створення Музейно-меморіального комплексу партизанської слави «Лісоград» у Щорському районі, а завдяки спільним зусиллям обласної державної адміністрації та депутатського корпусу обласної ради було прийнято Програму впровадження комплексу заходів щодо збереження та відновлення меморіальних пам’яток періоду Великої Вітчизняної війни в Чернігівській області на 2009-2010 роки.

Ми прагнемо популяризувати фахові погляди сучасних істориків на події Другої світової війни, мало відомі широкому загалові. Зокрема, готується до друку книжка, яка має умовну назву «Корюківка, 1943: злочин проти людяності», - повідомила Наталія БІЛОУС.

Також вона побажала успішної роботи учасникам «круглого столу» та висловила сподівання, що зустріч поважних істориків, талановитих педагогів, сивочолих ветеранів, представників громадськості надасть додаткового імпульсу осмисленню Другої світової війни і, зокрема, ціни, яку народ мусив заплатити за Велику Перемогу.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернулися керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Василь ФЕСЕНКО, голова обласної організації ветеранів України Анатолій МОСКАЛЕНКО.

Українська земля як ніяка інша постраждала від фашистської навали в період війни. Тисячі знищених міст і сіл, 10 мільйонів жертв, підірвана економіка - все це лягло важким тягарем на душу й плечі українського народу. І тому пам'ять про ту трагедію повинна жити вічно. На цьому в Чернігові, де сьогодні проходив «круглий стіл», наголосив заступник голови Українського інституту національної пам'яті, доктор історичних наук Владислав ВЕРСТЮК. В своїй доповіді він окреслив основні аспекти офіційної пам’яті про Другу світову війну в Україні. В загальних рисах він показав основні моделі пам’яті, які існують на сьогодні.

Директор Центрального державного архіву зарубіжної україніки Владислав БЕРКОВСЬКИЙ свій виступ присвятив проблемі дослідження системи німецьких таборів для радянських військовополонених на теренах України в 1941 – 1944 рр. Зазначено, що в сучасній історіографії, особливо краєзнавчій, не розрізняються такі визначення, як концентраційні табори, які знаходилися у віданні СС та таборів для утримання військовополонених, які знаходилися у віданні Вермахту. При цьому звернуто увагу, на існування кардинальних відмінностей між концтаборами та таборами для утримання військовополонених. Також було розглянуто основні типи таборів для військовополонених, що існували на теренах України: пересильні табори (дулаги), табори для рядового та сержантського складу (шталаги) та табори для офіцерського складу (офлаги). В підсумку звернуто увагу на проблему визначення реальної чисельності загиблих в таборах військовополонених, на існування розбіжностей між першопочатковими та кінцевими висновками Надзвичайної державної комісії в сторону завищення чисельності загиблих.

Науковий співробітник Корюківського історичного музею Тетяна МАКАРЕНКО на численних фотоматеріалах розкрила одну з найбільших трагедій війни – знищення мирних жителів с. Корюківки Чернігівської області. В 1943 р. в селі німці знищили близько 7 тис. людей. За масштабами ця трагедія перевищує аналогічну в Хатині, однак досі невідома широкому загалу.

Доцент Чернігівського національного педуніверситету Тамара Демченко в своїй доповіді «Роль щоденника Олександра Довженка у формуванні історичної пам’яті про Другу світову війну» наголосила на трьох лініях, які проглядаються в щоденнику.

Перша – німецька. Тут увага автора фокусується на німецьких злочинах, зокрема, про знущання над жінками. Друга – радянська. Автор з одного боку говорить про мужність і героїзм радянських військ, а з іншого – про злочинну сутність радянської влади. Зокрема, він пише як його батько проклинав Сталіна. Тут же він показує зневагу до жінки. Довженко вводить такий неологізм як «дуроводство». Третя лінія – українська. Це те, що найбільше болить авторові. Трагедію 1941,1942, 1943 років автор показує як продовження трагедії, що сталася в 1917-1919 роках, говорячи, що «горе навчило історії». Автор глибоко переживає за те, що сталося з Україною – «зруйнована Україна і бідні, зґвалтовані, опоганені, збіднілі людські душі». О. Довженко, побувавши на параді перемоги, записав про те, що пам’ять про загиблих знехтувана, «30 млн. героїв ніби провалилися в землю, …. чого ж лилися з неба сльози?». Говорячи про війну, автор пише, що для України це трагедія космічного рівня.

Пам’яті про війну та окупацію у спогадах киян-остарбайтерів присвячено доповідь наукового співробітника відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України Тетяни ПАСТУШЕНКО. Автор намагалась показати особливість спогадів про Другу світову війну киян, які були примусово вивезені на роботу до нацистської Німеччини. Історії про різні способи виживання в окупованому місті, у трудових таборах Райху, чи успішне пристосування до умов повоєнного Києва після повернення додому, свідчать про активну роль особистості в історичних подіях, про існування „збоїв” у відлагоджених системах примусу тоталітарних держав, якими скористалися наші оповідачі.

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Вікторія ЯРЕМЕНКО зробила огляд заходів Інститут з увічнення пам’яті про Другу світову війну. Зокрема, в минулому році Інститут провів серію з 10-ти відкритих публічних круглих столів, на яких провідними істориками обговорювались різноманітні аспекти участі України у війні. Загалом участь у круглих столах взяли близько 40 фахівців – вчених НАН України і працівників ВНЗ (істориків, політологів, філософів, правознавців-міжнародників), а також музейних працівників, архівістів, журналістів, представників органів виконавчої влади і громадських організацій.

На підставі цих дискусій створено проект концепції історичної пам'яті Українського народу про Другу світову війну. У концепції показано величезний вклад України у Перемогу над нацистською Німеччиною, подано розгорнутий опис подій, починаючи від проголошення Карпатської України до капітуляції Німеччини у 1945 році, висвітлено події національно-визвольної боротьби, партизанського руху, окупації, долі військовополонених, зв'язок із подіями на усіх фронтах Другої світової війни. Концепція національної пам'яті про Другу світову війну враховує об'єктивні реальні історичні факти, спонукає суспільство поважати та сприймати різні оцінки та погляди. Виготовлення та розповсюдження концепції, та буклету «Україна та український народ у Другій світовій війні» заплановано до 9 травня 2010.

У вересні минулого року інститут виступив одним із співорганізаторів великої міжнародної наукової конференції «Друга світова війна та (від)творення історичної пам’яті в сучасній Україні», в якій взяли участь дослідники відомі вітчизняні та зарубіжні дослідники: Р. Сербин, О. Субтельний, М. Царинник, В. Нєвєжин, Р. Внук, В. Гриневич, О. Зайцев, В. Кулик, Ю. Шаповал та ін. Спільно з телеканалом «Тоніс» започатковано цикл телевізійних передач «Пошуки історії», яка висвітлюватиме актуальні історичні пробним, в тому числі і періоду Другої світової війни. Початок показу орієнтовно заплановано на 17 квітня, з тим щоб фінальну програму показати 9 травня.

Підсумовуючи результати круглого столу, В. Версюк наголосив, що «війна - це страшне зло, про яке ми повинні пам'ятати і яке не повинно повторитися на нашій землі».

Зібрання у Чернігові було першим із запланованих Українським інститутом національної пам'яті на найближчий час. Аналогічні заходи до Дня Перемоги будуть проведені ще в 5 містах України.