 Такий заклик прозвучав на початку науково-практичної конференції «Дворянство Чернігівської губернії, розквіт і вигнання».
Цей незвичайний захід відбувся 5 червня в актовому залі Старобілоуської школи і є вже третім в рамках «Старобілоуських читань», які проводяться спільними зусиллями: Інституту історії України НАНУ, Чернігівської райдержадміністрації, Чернігівського педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, обласної організації товариства охорони пам’ятників історії і культури, історичного музею ім. В.В. Тарновського, сільською радою села Старий Білоус і місцевої школи.
Та головним організатором і натхненником заходу стала Олена Євгенівна Малишко, історик з Києва, яка заповзялась реалізувати давню мрію – відродження музею-садиби П.Г. Березовського у Старому Білоусі. Адже саме пані Олена є нащадком шляхетного роду Березовських, коріння якого сягає легендарного українського композитора ХVІІІ ст. Максима Березовського.
Пошуково-дослідницьку роботу з відновлення історичної пам’яті неможливо зосереджувати на родоводі лише однієї дворянської родини. Тому в доповідях учасників конференції була озвучена унікальна інформація, ілюстрована слайдами, що стосувалась, крім Березовських, інших чернігівських родів – Красовських, Комаровських, Товстолісів, Рігельманів, Дзвонкевичів, Шрамченків, Катериничів. У своєму виступі я також згадала дворянську гілку мого родоводу по матері, який представляли чернігівці Бодилевські. Носії всіх цих прізвищ у більшості своїй зробили великий внесок у розвиток освіти, культури, мистецтва, економіки краю.
Дуже цікаві доповіді підготували наукові співробітники обласного історичного музею ім. В.Тарновсього: Світлана Половникова – про Петропавлівський цвинтар м. Чернігова, Віра Зайченко – про долю дворян Красовських, поміщиків села Новий Білоус. Директор школи с. Андріївка, історик Тетяна Безлюдна розповіла про поміщиків Рігельманів, а викладач педагогічного університету Анатолій Адруг – про Воздвиженську церкву міста Чернігова та її некрополь.
Професор педагогічного університету Сергій Леп’явко в історичному екскурсі про трагічні події 1918-1919 рр. у Чернігові зазначив, що чернігівське дворянство має витоки з української козацької старшини ще початку ХVІІІ століття, звідси сила і стійкість родових традицій, тяжіння до рідної землі та рідного гнізда.
Не менш насиченими і пізнавальними були виступи науковців з Києва: історика А.Є. Замятіна «Білі в Чернігові», А.А. Левандовського – про дворянський рід Катериничів і Тараса Шевченка, Б.Л. Шрамченка «Переплетіння доль родин Комаровських і Шрамченків», Н.Д. Семененка «Життя сім’ї поміщика П.М. Комаровського після Жовтневого перевороту 1917 р.», О.В. Попова, предводителя київського дворянського зібрання та зарубіжних гостей: А.А. Гарнич-Гарницького з Росії (м. Москва) про чернігівське коріння Санкт-Петербурзького роду Гарнич-Гарницьких; Д.Л. Михайловського з Білорусі (м. Гомель) про Ольгу Комаровську, княгиню й інокиню Олімпіаду.
Господарі заходу – сільський голова Микола Борисович Нехай, місцевий краєзнавець і найстаріший житель села Марія Іванівна Сміян та директор школи Сергій Григорович Пархоменко підтримали ідею створення музею та виявили виняткову гостинність і доброзичливість. А школа й чернігівська районна бібіліотека організували виставку художніх виробів і краєзнавчої літератури. Заключним акордом конференції пролунав у стінах щойно освяченої оселі концерт старовинного романсу з коментарем музикознавця Олександра Івановича Коваленка і в блискучому виконанні співака, заслуженого артиста України Івана Петровича Круша. А концертмейстером була, крім Олени Воронцової, сама господиня заходу Олена Малишко, що символічно нагадало про універсальну культурну освіченість української еліти і яскравий вияв її у наступних поколіннях. |
