Сновський район. Загальна інформація про район
Утворений у: 1923 р.
Площа: 129,3 тис.га.
Населення: 29,2 тис.чол.
Центр: Сновськ

Розташований на кордоні й межує з Климовським районом Брянської області Росії, Добруським районом Республіки Білорусь та Городнянським, Менським, Корюківським районами Чернігівщини.
Лежить у межах Чернігівського Полісся. Поверхня - хвиляста рівнина. Корисні копалини: торф, пісок, глина. Річки - Снов з притоками Гореч, Смяч та інші (басейн Десни). Ґрунти дерново-підзолисті та опідзолені. Ліси (сосна, береза, осика, вільха) займають 3,8 тис.кв.км.
Райцентр - місто Щорс. Розташоване на основ за 69 км від Чернігова автошляхами і 202 км - залізницею.
Засноване у 60-х р.р. ХІХ ст. під назвою Корівка. У 1874 р. тут пролягла Лібаво-Роменська залізниця і були побудовані залізнична станція та депо. Наприкінці ХІХ ст. отримало назву Сновськ. З 1920 р. - повітовий центр. У 1935 р. перейменовано у м. Щорс (на честь уродженця міста М.Щорса), а у 2016 році згілно закону про декомунізацію місто повернуло собі назву СНОВСЬК.

Провідне місце в економіці району посідає сільськогосподарське виробництво. Діють 30 реформованих структур нового типу, що господарюють на засадах приватної власності на землю. Спеціалізація - вирощування зернових, льону та овочів, виробництво тваринницької продукції.

Найпотужніші господарства - приватне племптахопідприємство "Снов" (м.Щорс), сільськогосподарський кооператив "Прогрес" (с.Хотуничі).

Найбільші промислові підприємства: ТОВ "Петрівський крохмале-патоковий комбінат", ВАТ "Щорський завод продтоварів", ВАТ "Щорський електромеханічний завод", Новоборовицький спиртозавод, хлібокомбінат. Помітну роль у розвитку району відіграє локомотивне депо.

Зареєстровано понад 350 приватних підприємців, які займаються торгівлею та надають побутові послуги населенню.

У районі працюють профтехучилище, 30 загальноосвітніх, 2 дитячо-юнацькі спортивні й музична школа ім.Н.Рахліна.
Добре розгалужена мережа закладів культури - бібліотек, клубів та будинків культури.

Далеко за межами району відомі самодіяльний народний фольклорний колектив "Спадщина" села Займище, заснований уродженцем цього села, невтомним збирачем народних пісенних скарбів Василем Полевиком, а також зразковий дитячий танцювальний колектив районного Будинку культури "Ягідки". Діють Меморіальний музей М.Щорса, музей історії паровозного депо, народний музей історії с.Клюси. У лісах поблизу с.Єліне відбудовані партизанські землянки колишнього партизанського Лісограду, де базувалося з’єднання під командуванням О.Ф.Федорова.

Поблизу с.Клюси виявлені пізньопалеолітична стоянка (40-20 тис.років до н.е.), три поселення епохи бронзи (5-2 тис.до н.е.), рудня (ХVІІ-ХVІІІ ст.); біля с.Тур'я- поселення епохи бронзи (2 тис. до н.е.)

З району походили диригент Н.Рахлін, письменники А.Рибаков, Л.Вакуловська, літературознавець, лауреат премії ім.Т.Шевченка Л.Большаков, літературознавець Б.Коваленко.

На території району виявлено 32 археологічні пам`ятки, які розповідають про історичні етапи розвитку людини і заселення краю, найвідоміші городища та ку курганні поховання періоду Київської Русі біля с. Гірськ, с. Смяч та пізньо – палеологічна стоянка біля с. Клюси. Історичну та культурну цінність мають експозиції Народного музею с.Клюси.

У с. Єліно діє музей Партизанської Слави, в лісах біля нього на місці ,
де базувались партизанські загони Олексія Федорова в роки Другої світової війни відтворено Партизанський Лісоград – 3 землянки, подібні до тих в яких жили партизани.

Районний центр – місто Сновськ, назване на честь уроженця міста Миколи Олександровича Щорса – військового діяча періоду Української революції 1917 – 1921 рр.
В м. Сновськ діє Сновський історичний музей, до якого входить меморіальний будинок М.О. Щорса (експозиція включає в себе особисті речі та предмети побуту сім`ї М. Щорса), широко представлена історія краю в експозиціях істоко – військового відділу.

Видатні особистості:
Народний артист СРСР, музикант, диригент Натан Рахлін, військовий діяч Микола Щорс, писменники Анатолій Рибаков, Леонід Большаков, Лідія Вакуловська, вчені Павло Бідуля, Яків Жданович, фольклорист Василь Полевик та ін

Фотографії




Додано: 27-Груд-07 19:59 | Автор: Майшев

Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: