Чернігівський район. Загальна інформація про район
Утворений у: 1923 р.
Площа: 254,0 тис.га.
Населення: 59,0 тис.чол.
Центр: м.Чернігів

Межує з Ріпкинським, Городнянським, Менським, Куликівським, Козелецьким районами Чернігівщини. На заході (по р. Дніпро та Київському водосховищу) - з Чорнобильським районом Київщини та Гомельською областю Республіки Білорусь.
Через район пролягають міжнародний автошлях Одеса - Санкт-Петербург, Південно-Західна залізниця.
128 населених пунктів.
Поверхня - низовинна слабохвиляста рівнина, подекуди розчленована долинами річок. Корисні копалини: торф, піски, глина. Річки - Дніпро з Київським водосховищем, Десна (з притоками Снов, Білоус). Ґрунти - в основному, дерново-підзолисті. Змішані ліси (сосна, береза, вільха, дуб, осика) займають 48,4 тис.га.

Центр району - місто Чернігів.

Чернігівський район є одним з найбільших в області.
Основною галуззю економіки району є сільськогосподарське виробництво, у якому працюють 109 сільськогосподарських підприємств, що дають 95% загальної валової продукції. Далеко за межами району відомі дослідне господарство "Чернігівське" у с.Ягідне та ЗАТ НВО "Еліткартопля" у смт.Седнів.

Господарства спеціалізуються на вирощуванні зернових, картоплі, льону, овочів, кормових культур, виробництві молока і м’яса великої рогатої худоби, свинини та яєць.

Найбільшими промисловими підприємствами є ВАТ "Чернігівський молокозавод", ВАТ "Чернігівський комбінат хлібопродуктів", ЗАТ "Млибор", ВАТ "Киселівський льонозавод".

У районі функціонують 58 загальноосвітніх шкіл, дитячо-юнацька спортивна школа, 2 музичні школи у смт. М.Коцюбинське та Гончарівське. До послуг населення - 31 будинок культури, 11 клубів, 17 клубів-бібліотек, 53 бібліотеки, 79 медичних установ, 42 відділення зв'язку, 252 заклади торгівлі. Побутове обслуговування забезпечують 38 комплексних приймальних пунктів. Загальна протяжність доріг з твердим покриттям - до 500 км.

Біля с.Шестовиця виявлено 4 поселення епохи бронзи (2 тис. до н.е.), а також комплекс давньоруських пам'яток ХІІ-ХІІІ ст., який включає два городища з посадами (одне - на території села в ур.Городище, друге - на південний захід від села в ур.Коровель), численні курганні групи та ряд поселень.

Тут же досліджено найбільший в Україні курганний могильник з похованням варягів (Х ст.).
У с.Гущин досліджено городище (ХІ-ХІІІ ст.), яке колись було одним з форпостів Чернігова.

Серед архітектурних пам'яток району - мурована Воскресенська церква (1690), дерев'яна Георгіївська церква (І пол.ХVІІІ ст.), кам'яниця Лизогубів (ХVІІ ст.), розташовані у смт.Седнів; дерев'яна Троїцька церква (ХVІІІ ст.) у с.Новий Білоус, дерев’яна церква Різдва Богородиці (ХVІІІ ст.) у с.Количівка; мурована Симеонівська церква (1814-1815) у с.Топчіївка.

Уродженцями району є: гетьман нереєстрових козаків І.Сулима, основоположник вітчизняної епідеміології Д.Самойлович, письменник А.Казка, письменник і громадський діяч В.Блакитний, учений фізик-оптик М.Білий.

Багато славних імен пов'язано з смт.Седнів. Ще наприкінці ХVІІ ст. він став маєтністю роду Лизогубів. Першим її господарем був Чернігівський полковник Я.Лизогуб, на замовлення якого були зведені житлові, культові, господарські споруди і почалося формування парку. У середині ХІХ ст. садиба перетворилась на мальовничий архітектурний ансамбль. Тут бували Т.Шевченко; художники Л.Жемчужников, Л.Лагоріо і О.Сластіон, письменники Л.Глібов і Б.Грінченко. До цієї родини належали композитор і піаніст О.Лизогуб, учасник війни 1812 р. І.Лизогуб, революційний народник Д.Лизогуб. Сьогодні на території садиби містяться школа, лікарня, республіканський будинок творчості Спілки художників України.

В с.Іванівка народився Д.Самойлович, український лікар, основоположник вітчизняної епідеміології, член 12 іноземних академій. У 1782-1789 рр. в селі Андріївка жив і працював історик, військовий інженер і топограф О.Рігельман, автор книги "Літописне повіствування про Малу Росію, її народ і козаків взагалі". У Михайло-Коцюбинському народився і провів дитячі літа український поет і громадський діяч В. Еллан-Блакитний. Родом із Петрушина відомий сучасний український письменник, лауреат Шевченківської премії Володимир Дрозд, який свою трудову біографію розпочав в Олишівці.

Ми пишаємось нашими народними самодіяльними колективами М.Коцюбинського, Олишівки, Іванівки, Хмільниці, Халявина. Звучать над Придесенням давні народні пісні, народжуються і нові. Авторкою багатьох текстів пісень є поетеса Н. Галковська, яка працює вчителькою у Рудці. Зокрема, разом з композитором М. Збарацьким, нею написана і популярна пісня "Козачка", що зазвучала у виконанні народної артистки України Р. Кириченко.

Багато вихідців з Чернігівського району своєю активною діяльністю розбудовують сучасну Україну: В.Масол, колишній прем'єр-міністр України (народився в смт Олишівка), М.Саливон, суддя Конституційного Суду, заслужений юрист України (народився в с.Шестовиця), В.Ткаченко, директор ЗАТ "Київський палац спорту", голова Ради товариства "Чернігівське земляцтво" в м. Києві (народився в с.Ладинка), В.Ємець, народний художник України.

Фотографії




Додано: 28-Груд-07 20:27 | Автор: Майшев

Всього коментарів: 2
Шановні колеги !
В Чернігівському районі є, між іншим, власний герб та прапор, затверджені відповідно до законодавства.
Будьте уважні !
Доброго дня!
Поблизу одного з сіл Чернігівського району є млин, збудований братами (здається Ткаченками). Будь ласка, напишіть проблизу якого саме села він знаходиться. Буду щиро вдячна.
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: