Суспільно-релігійне життя Батурина у складі Новгород-Сіверського намісництва
Наприкінці XVІІІ століття суспільно-релігійне життя Батурина суттєво змінюється. Цьому сприяли кардинальні перетворення у житті всієї Лівобережної України.
Козацька держава була скасована замість неї були створенні намісництва. Отже, суспільно-релігійне життя зазнало значних змін. Не оминули вони і Батурин. Відомо, що в цей час у Батурині діяли цегельний завод, суконна мануфактура, яка була найпотужніша в Україні.
Цікаво, що в цей час виникає ідея заснування в Батурині університету, та ідея не ця була здійснена. У 1779 році, навколо напівзруйнованої фортеці Батурина нараховувалось декілька сотень малих будинків, так званих селянських хат, поряд з якими знаходились три дерев'яні церкви.

У 1782 році Батурин опинився у складі Новгород-Сіверського намісництва, як центр волості Конотопського повіту. У межах Новгород-Сіверського намісництва опинились обидві колишні столиці гетьманської України, стара – Батурин, з його історичними традиціями українського державництва, і нова – Глухів, з його впливовою українсько-російською бюрократією і досить помітними тенденціями до відновлення гетьманської держави.

Цікаво, що в цей час змінювалась релігійна ситуація в регіоні. Перетворення відбувались не лише у суспільно-політичному, а й у релігійному житті регіону. У зв’язку з новим адміністративно-територіальним поділом у березні 1785 р було створено Новгород-Сіверську єпархію. До її складу увійшли одинадцять повітів: Глухівський, Конотопський, Коропський, Кролевецький, Мглинський, Новгород – Сіверський, Новомістський, Погарський, Сосницький, Стародубський, Суразький.
Очолив новостворену єпархію Переяславський єпископ Іларіон. Імператриця Катерина ІІ наказала «перевести Епископом в Новгород-Северский именовать его Новгородско-Северским и Глуховским». До Новгорода-Сіверського перебралися й інші відомі церковні діячі – Володимир Сокальський, Мелхиседек Значко-Яворський, Варлаам Шишацький та ін.

Після того як помирає Катерина ІІ, імператором стає Павло І. При ньому відбуваються суттєві зміни у суспільно-релігійному житті всієї імперії. Новий імператор за короткий проміжок часу впроваджував реформи, які до речі в деяких галузях суспільно-релігійного життя відрізнялись від політики Катерини ІІ.
У державно-адміністративний, військовий та духовній сферах знову почалися нововведення, у тому числі й ті, що скасовували розпорядження попередників. Відбуваються суттєві зміни у суспільно-релігійному житті всієї імперії. Чернігівщина відчула на собі ці реформи фактично відразу. Павло І своїм указом скасовує Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське намісництва й утворює єдину Малоросійську губернію.

На початку XІX століття Чернігівщина відчула нові реформаційні процеси. Модернізація у суспільно-політичному житті відбувалась, загалом у контексті перетворень всієї Російської імперії. Після смерті Павла І, за указом Сенату від 27 березня 1802 року у зв'язку з ліквідацією Малоросійської губернії створюється нова адміністративна одиниця – Чернігівська губернія.

Таким чином, можна побачити цілком зрозумілу ситуацію. Наприкінці XVІІІ століття, Батурин переживав суттєві зміни у церковно-суспільному житті. Ці зміни стосувались всієї Лівобережної України, а Батурин вже на початку XІX століття увійшов до складу Чернігівської губерній, але це вже інша історія...


Данило Рига. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».


QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




#Теґі: батурин

Додано: 01-Січ-07 04:20 | Автор: Майшев

Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: