У пошуках древнього Батурина
Археологія - наука, що допомагає людству дізнатися більше про самих себе, складає по шматочках історію суспільства, його появу, становлення та розвиток. При слові «археолог» уявляється людина в запиленому одязі, що пензликом змахує пил століть з маленького глиняного черепка та із захопленням розповідає про його історичну цінність.
Починаючи з 1995 р., ці люди кожного серпня з’являються у Батурині, і з допомогою лопат та пензликів відкривають сторінки його підземного літопису. Ні для кого не секрет, що саме завдячуючи їхній праці з забуття було повернуто історію міста, саму згадку про яке планомірно і завзято викорчовували з народної пам’яті майже три століття.

Головною рушійною силою розкопок у Батурині є студенти та викладачі історичного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка та цілого ряду ВУЗів України і Росії, а також співробітники Інституту археології НАН України, канадські спеціалісти з археології, історії і архітектури середньовічної та модерної України.

Безпосереднім організатором, керівником та ідейним натхненником Батуринської археологічної експедиції є Володимир Петрович Коваленко, який віддав справі вивчення решток матеріальної культури наших предків більше 40 років свого життя, обстежив близько 500 археологічних пам’яток Чернігівщини. Дослідник від Бога, він звернув свій погляд до Батурина ще в далекому 1976 р., коли, будучи молодим співробітником відділу охорони пам’яток Чернігівського історичного музею, дізнався про кар’єрну виробку Батуринського цегельного заводу на території садиби гетьмана І.Мазепи в урочищі Гончарівка. В.Коваленко приїхав до Батурина і, незважаючи на колосальний тиск радянських партійних органів, зумів добитися припинення виробки. Директор Батуринського цегельного заводу Ващенко І.Й. був змушений підписати Акт технічного огляду археологічного пам’ятника від 23.11.1976 р., за яким підприємство не лише не мало права на будь-які земляні роботи, але і зобов’язувалося охороняти пам’ятник від руйнування. Фактично на більшій частині кар’єру встигли зробити тільки розкривні роботи (зняли культурний шар та передматерикові шари), а пласти материкової глини практично не розпочали розроблятися. Однак, кар’єр завдав непоправної шкоди городищу: знищено близько чверті майданчика, укріплення з південно-західного боку на ділянці біля 260 м та один з бастіонів.

Після створення у 1994 р. Державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» постало питання про встановлення та затвердження його охоронних зон. Тому з 1995 р. у Батурині розпочала свою роботу Міжнародна археологічна експедиція Інституту археології НАН України й Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка (з 2001 р. – за участі науковців Понтифікального Інституту Середньовічних Студій і Славістичного відділення Торонтського університету). На основі здобутих результатів було складено перший загальний план охоронних зон заповідника, затверджений розпорядженням Чернігівської обласної держадміністрації № 161 від 6 березня 1996 р.

У 1995-му свою дослідницьку долю з Батурином пов’язав ще один археолог – старший науковий співробітник кафедри археології та історії України ЧНПУ Юрій Миколайович Ситий. Захопившись романтикою розкопок ще в шкільному гуртку, він вирушив у свою першу експедицію в 15 років, загалом же відкрив біля 400 різноманітних археологічних пам’ятників Чернігівщини. За безпосередньої участі Ю.Ситого було обстежено увесь регіон Батуринського Посейм’я, що тривалий час було суцільною «білою плямою» на археологічній карті України.

З 2001 р. у розкопках на території Батурина бере участь представник Українського Наукового Товариства імені Т.Шевченка а Америці, викладач Славістичного відділу Торонтського університету професор Володимир Ігоревич Мезенцев. Він є виконавчим директором Батуринського проекту від канадської сторони та співкерівником розкопок Колишньої гетьманської столиці.

За 16 сезонів в межах охоронних зон Батурина археологами досліджено близько 12000 м2 культурного шару, у тому числі: на Цитаделі – понад 3000 м2, на Фортеці – понад 3000 м2, на відкритих посадах та Подолі – близько 1200 м2, на садибі В. Кочубея – біля 300 м2, на Тепловці (палац К. Розумовського) – приблизно 2500 м2, на Гончарівці – майже 1000, у Батуринському Миколо-Крупицькому монастирі – більше, ніж 500 м2, в міських околицях – понад 100 м2. Завдяки інтенсивним розкопкам, Батурин є на сьогодні найкраще обстеженим археологічно у порівнянні з іншими гетьманськими резиденціями – Чигирином, Гадячем та Глуховом. Однак планування й архітектура фортець, замків, гетьманських резиденцій та міська забудова Чигирина і, особливо, Глухова того часу повніше відтворені істориками архітектури за писемними джерелами, малюнками та планами, що збереглися.

Роботи археологів у Батурині, а також оприлюднення результатів розкопок у вітчизняних та зарубіжних ЗМІ, привернули до міста увагу широкої громадськості. У квітні 2004 р. на місці масової загибелі жителів Батурина 1708 р. встановлено пам’ятний Хрест жертвам Батуринської трагедії. Щороку зростає кількість гостей заповідника «Гетьманська столиця». Засновані на науково вивірених і обґрунтованих матеріалах досліджень, у 2003-2005 та 2008 рр. відбулися грандіозні реставраційно-будівельні роботи: побудовано флігелі палацово-паркового ансамблю К.Г.Розумовського, відтворено архітектурно-меморіальний комплекс «Цитадель Батуринської фортеці» з об’єктами.

Археологічні знахідки з Батурина та його найближчої околиці стали основою експозиції Музею археології Батурина, створення якого було однією з заповітних мрій дослідників. Урочисте відкриття музею відбулося 22 січня 2009 р. за участі тодішнього Президента України Віктора Андрійовича Ющенка.

Маємо надію, що справа, започаткована ентузіазмом археологів, буде продовжена, і майбутнє Батурина буде пов’язане з перетворенням його в туристично-рекреаційний, культурний і науково-просвітницький центр загальноукраїнського значення.

Саєнко Н.А.
завідуюча відділом археології
НІКЗ «Гетьманська столиця»


#Теґі: батурин

Додано: 14-Сер-10 10:51 | Автор: Майшев

Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: