З історії Соборної площі Чернігова
Наше старовинне місто має багато вулиць та площ, які пам'ятають цікаві події з історії минулого нашого міста. Серед них, окремо на увагу заслуговує площа, яка колись знаходилась в історичній частині міста – на Валу.
З західного боку від Спасо-Преображенського собору ще у XІX столітті, утворилася так звана Соборна площа. Ця площа переважно використовувалась для проведення військових парадів та різних урочистостей. Так, 5 вересня 1911 року, фактично сто років тому, на Соборній площі урочисто зустрічали російського імператора Миколу ІІ.

Доволі мирне життя мешканців Чернігова, було порушено революційним заколотом 1917 року. У перші роки радянської влади Соборна площа отримує нову назву – площа «Диктатури пролетаріату». З цього часу вона стає першою радянською площею у Чернігові. Відомо, що в будинку дворянських пансіонів розмістилися міськвиконком та міській обком партії, перед яким відбувались різні демонстрації та мітинги.

12 січня 1919 року мешканці Чернігова зібрались на мітингу з нагоди звільнення міста від військ С. Петлюри. На цій площі Миколи Щорсу вручили Червону стрічку. У червні 1919 року на площі виступав головнокомандуючий військами українського фронту В. О. Антонов-Овсієнко, радянський діяч, який був безпідставно репресований і розстріляний у 1937 році.

Виступав на площі і інший не менш відомий діяч, син письменника Михайла Коцюбинського – Юрій. До речі теж, безпідставно репресований і розстріляний у 1937 році.
Відомо, що 2 травня 1920 року на площі відбувся мітинг, а після нього перший у Чернігові суботник. Як правило, на цій площі відбувались жовтневі і першотравневі демонстрації.

У 1921 році на площі був відкритий пам'ятний бюст В. І. Леніну. Виготовили його з сірого цементу і встановили на восьмиметровому постаменті. Фактично, це був один з перших бюстів В. І. Леніну на Україні. Його автором і скульптором був Г. Нерода, згодом він стає дійсним членом Академії Художеств СРСР.

У 1924 році на площі «Диктатури пролетаріату» був організований мітинг, присвячений смерті «вождя світового пролетаріату» В. І. Леніну. У 1926 році на площі встановили пам'ятник радянському ідолу.

Після утворення у 1929 році Чернігівського Державного історико-культурного заповідника, і включення Спаського собору до його складу. Вчений охоронець заповідника І. Строкун, у 1930 році особливу увагу звертав на зовнішнє оформлення пам’ятки заповідника, аби тим самим спрямувати думки глядачів та людність, що збираються на майдані Диктатури пролетаріату під час урочистих свят на пам’ятку, що оберігає заповідник як культурно-історичну цінність.
Зважаючи на антирелігійну політику держави, коли церкви руйнувались або перетворювались на склади, вчений охоронець заповідника І. Строкун підкреслював, і наголошував на історичній цінності Спаського собору, як архітектурної пам'ятки, але вимагав кошти на виконання антирелігійних плакатів.
Спаський собор на кінець 30-х років XX століття, все ж таки був закритий, і перетворений на склад. Доля самого вченого охоронця заповідника І. Строкуна – не відома. Скоріше за все, він був перемелений сталінською репресивною машиною, у страшні 30-ті роки XX століття.

У 20-х роках XX століття місцевість навколо колишньої Соборної площі, було облаштована для відпочинку мешканців і гостей Чернігова. У 1932 році площу засадили деревами, тому з цього часу вона перестала існувати. Цікаво, що впродовж XІX - поч. XX століття ні міська дума, ні потім міська рада не забрукували площу.

Підчас Великої Вітчизняної війни будинки міської Ради та міському КП(б)У були сильно пошкодженні, саме тому після війни вони були розібрані.
Зараз на місці колишньої площі парк культури і відпочинку ім. М. Коцюбинського. Сьогодні тут, як і 100 років тому, багато людей відпочиваючи насолоджуються красою пам'ятників, які збереглись на території стародавнього Валу.



Рига Данило.
Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».




Додано: 30-Вер-10 04:00 | Автор: Майшев

Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: