До 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр підготував оперу «Катерина»

Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка до відкриття нового, 88-го театрального сезону, яке відбудеться 18-го жовтня цього року, підготував оперу М. Аркаса «Катерина» за поемою Т. Г. Шевченка.
Режисер-постановник вистави – заслужений діяч мистецтв України Віра Тимченко. Звертаюся до неї з проханням розповісти про цю творчу роботу.
- Шановна Віро Андріївно! Що спонукало Вас приступити до роботи над жанром, який відноситься до репертуару оперного театру, а не музично-драматичного? Адже усім відомо, що опера – найдосконаліший вид мистецтва, який має свої закони і якими слід керуватися у своїй роботі.

- Беручи в роботу оперу, ми добре розуміли, що перед нами стоятиме нелегке завдання. Звичайно, музично-драматичному театру треба мати право і можливості на постановку цієї опери, твору, який музикознавці відносять до української музичної класики. У репертуарі нашого театру є цілий ряд музичних вистав, таких як комічна опера «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, буде поновлюватися дума-опера «Сліпий» О. Злотника за поемою Т. Г. Шевченка «Невольник», є цілий ряд музичних вистав зі складними музичними партіями, серед яких і шедевр П. Ніщинського «Вечорниці», написаний до вистави «Назар Стодоля» Т. Г. Шевченка. До того ж, театр має прекрасних артистів-вокалістів, хороший оркестр на чолі з талановитим диригентом, заслуженим діячем мистецтв України Анатолієм Ткачуком, у нас прекрасна постановочна група – хормейстер, заслужений працівник культури України Микола Борщ, художник – заслужений працівник культури України Олександр Симоненко, художник по костюмах – Ганна Тищенко, балетмейстер – Ольга Шпаковська, концертмейстери – Тетяна Ковинцева та Галина Пустовіт. Думаю, що це право ми заслуговуємо.

- Опера «Катерина» за поемою Т. Г. Шевченка «Катерина» зараз дуже актуальна. Її колектив театру присвячує визначній даті – 200-річчю від дня народження великого поета, яке буде відзначатися у березні 2014 року.

- Є такі теми, які завжди будуть актуальними, і поема «Катерина» належить саме до таких тем. Свого часу Максим Рильський так сказав про поему: «Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночих мук не знайти, мабуть, у жодного поета в сіті». З цією поемою прийшли до автора «Катерини» перші успіхи і слава поета. Щодо актуальності опери, свою думку, на мій погляд, дуже влучно висловив у своєму вірші «Катерина» Леонід Кисельов, де він назвав Катерину українською Мадонною з дитям, притиснутим до грудей. До цього часу наші українські Мадонни не можуть нас не хвилювати.

- Що ж стало приводом для молодого ще тоді поета Тараса Шевченка до написання славнозвісної поеми «Катерина»?

- Для Шевченка поштовхом до написання поеми «Катерина» став твір Г. Квітки-Основ’яненка «Сердешна Оксана». А прообразом Катерини в поемі стала Оксана Коваленко – дівчина юнацького кохання поета. Сам же твір «Катерина» був присвячений поету В. А. Жуковському на знак пам’яті та вдячності йому за викуп з кріпацтва поета Шевченка.

- Що ви можете сказати стосовно композитора Миколи Аркаса, автора музики і лібрето до опери «Катерина»?

- Микола Аркас за походженням грек, але з українською душею. Він належить до третього покоління Аркасів, які жили в Україні. Його батько був знайомий з Шевченком, про це свідчать листи, які зберігалися в сім’ї. Перед Шевченком схиляли свої голови члени династії Аркасів. Його «Кобзаря» любили і знали на пам’ять. Великі заслуги Миколи Аркаса перед Україною, а саме: він є автором опери «Катерина»; книги «Історія України-Русі»; організатором громадської організації «Просвіта» на Миколаївщині, яка втілювала в життя заповіт Шевченка про національну свідомість; побудував українські школи у двох селах на Миколаївщині, де сам був викладачем; сам написав «Буквар».

- Яким шляхом ішов Микола Аркас до створення опери «Катерина»?

- Ще з юнацьких років він любив театр. Ця любов розпочалася, коли він навчався в Одесі і брав участь в театрі Марка Кропивницького. Любов до українського слова, пісні, звичаїв, обрядів прищепила Миколі мати, яка була українкою з козацького роду. Він дуже любив кобзарів і бандуристів, запрошував їх до себе додому з усієї України. І ті пісні, які тут звучали, лягли в основу музики до опери «Катерина». Микола Аркас сам є автором лібрето, він розширив рамки Шевченкової поеми, ввівши нові персонажі.

- Розкажіть про історію написання і сценічного втілення опери «Катерина».

- У 1892 році рукописний клавір опери був готовий, але її шлях на сцену був важким. П’ять років цензура не дозволяла його друкувати, і тільки у 1897-му клавір було надруковано. Тоді ж М. Аркас звернувся до М. Кропивницького з проханням поставити оперу, але прем’єрний показ її відбувся в Москві через два роки, 12 лютого 1899 року. Успіх опери був шалений. Відразу ж після прем’єри композитор одержав телеграму з Москви такого змісту: «Вітаємо з успіхом і дякуємо за довіру Кропивницький і товариство». А вже через рік, 14-го березня 1900 року у виконанні трупи М. Кропивницького вперше побачив і почув свою оперу і сам автор.

- Де ця пам’ятна подія для композитора Миколи Аркаса відбулася?

- Сталося це в його рідному Миколаєві, куди на знак поваги до композитора завітала трупа Кропивницького. Вистава так схвилювала Аркаса, що після її закінчення він кинувся за куліси, розридався і цілував акторів, а ті вивели його на сцену і під бурхливі оплески глядачів піднесли йому лавровий вінок. Згодом опера «Катерина» звучала у Києві, Варшаві, Кракові, Львові та інших містах. До речі, і на сцені Чернігівського обласного музично-драматичного театру у 1961 році ішла ця опера. Її було присвячено до 100-річчя з дня смерті Тараса Шевченка. Головну партію Катерини тоді виконувала заслужена артистка України Марія Іванівна Бебешко, нині пенсіонерка.

- Назвіть, будь ласка, виконавців головних ролей у нинішній «Катерині».

- Майже на кожну роль призначено по двоє виконавців: Катерина – Ольга Турок і дебютантка Лариса Кравчук, Батько – заслужений артист України Микола Юськов і Валентин Корінь, Мати – заслужена артистка України Антоніна Баглій та Олена Бондаренко, Андрій – Альберт Лукашов та Владислав Лещенко, Іван – Едуард Брагіда. У виставі зайнятий майже весь творчий склад театру. Сподіваємось, що наша вистава принесе естетичне задоволення чернігівцям.

- Скажіть, будь ласка, яка головна думка Вашої вистави?

- Наша вистава – це звернення до кожного з нас, це застереження, це заклик до відповідальності за свої вчинки, до благорозуміння, достойної поваги до самих себе, до близьких і рідних людей. Це ідейне спрямування нашої вистави-опери, піднімаючись над побутом, ми вирішуємо засобами поетичного узагальнення сценічної виразності драматичного театру. У нашій виставі глядач не побачить ілюстрації поеми «Катерина», ми відійшли від того часу і зробили все, щоб у шевченківській Катерині глядач пізнавав сучасну Мадонну з немовлям, адже жіноча доля, її душа й сьогодні продовжує нас хвилювати, і в цьому безсмертність твору Т. Г. Шевченка.

Розмову вела Ольга Зеленська,
керівник літературно-драматургічної
частини театру, театрознавець.



Додано: 18-Жов-13 14:57

Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: