До дня Незалежності України: виставка картин Марини Соченко «Заради майбутнього»

22 серпня о 14.00 у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (у Колегіумі, на Валу) відбудеться відкриття персональної виставки картин талановитої художниці Марини Соченко «Заради майбутнього».

Вона була на Майдані з першого дня: може по пам’яті розказати усю хронологію подій Революції Гідності. Марина Соченко була завжди з етюдником — малювала віче, намети, портрети активістів. Ті події, говорить вона, змінили її як людину, українців та країну загалом. Зокрема, каже Соченко, вона довго не могла подолати депресію від пережитого та побаченого під час Майдану – допомогло малювання. Художниця говорить, що політики не засвоїли урок Майдану, за який українці заплатили життями...

Марина Соченко зобразила одне з перших віче, коли українці вийшли на Майдан, не задоволені тим, що тодішній президент Віктор Янукович не підписав асоціацію з Європейським союзом.

Також незліченна кількість портретів Майдану: козаки, медики, журналісти, кухарі польової кухні — усі різного віку, статей та походження. Розповідає: мітингувальники знаходили її самі, просили намалювати на згадку. Перебираючи свою колекцію портретів, Соченко каже: зібрала всю Україну.

Ще до січневих розстрілів в урядовому кварталі тендітна жінка «вигадала собі місію»: вмовляла «беркутівців», що стояли шеренгами на вулиці Інститутській, не йти проти народу. Каже, що «кланялась їм, просила не бити людей». Силовики у відповідь мовчали і слухали. Зараз багато чого варто було б робити по-іншому, говорить вона. Зокрема, українській нації слід бути більш рішучою: менше співати пісень та більше діяти.

«Я все-таки думаю, що треба було не співати так довго на майдані, а йти і викидать їх із кабінетів і заводити нових людей. Треба було реально робити революцію. Тому що на ці співи ми таку енергію витратили колосальну, ми втратили стільки народу чудесного», — додає Соченко.

Художниця говорить, що часом було дуже страшно, особливо коли «Беркут» анонсував «зачистку» Майдану. Втім, вона впевнена, місце художника — поряд із народом.

«І мені здавалось, розумієте, що є я, а є якийсь народ. Ні, я завжди на нього працювала, але це для мене було трошки абстрактно. А от на Майдані я відчула, що є народ. Є він, і смерть реальна. Я досі це переживаю, треба пережить, а як це переживеш?» — додає художниця.
За словами Марини, революція її змінила, бо до того була «дуже ліричною, а не войовничою натурою». Окрім того, довгий час після революції вона боролась із депресією через побачене та пережите — допомогло саме малювання. Усі розмови про перевагу росіян у збройному конфлікті на Донбасі слід розцінювати як свідому деморалізацію. Вона згадує численні рази, коли «Беркут» обіцяв «зачистити» площу та спалити намети, втім активісти вистояли.

«Ми сильніші тому, що ми праві. І цим ми сильні. А Бог на боці тих, хто правий, хто захищає свою землю. Вони неправі, вони сюди полізли, вони і відчувають, що вони неправі. Ну, коли їх ловлять, то вони «не можуть зрозуміти», що вони взагалі тут роблять. У них нема морального виправдання, як не було і в Афганістані. Тому там програш такий і був, бо не було заради чого», — говорить Соченко і додає: люди змінились, а керівна верхівка — ні, як наслідок — не засуджені злочини тих, хто калічив і вбивав українців на Майдані. Нація має навчитись присікати зло, з нею скоєне, інакше переживатиме подібні болючі уроки знову і знову.

Художниця Марина Соченко створила вже біля 100 портретів українських військових на передовій, зокрема, на Волноваському напрямку в умовах бойових дій. Ідея залучення професійного художника в склад високомобільної групи внутрішніх комунікацій — це один з головних форматів в зоні АТО. Є різні групи: «Альфа», «Бета», «Дельта», «Чарлі», а ця група з художником в його складі називається «Браво». Мета роботи цієї групи — підтримати і підняти бойовий дух військовослужбовців. Ні для кого не таємниця, що військовослужбовці безперервно виконують бойові завдання 8-9 місяців, а то й рік. Це надзвичайно виснажує, особливо, в тих умовах. Тому ідея зробити таку нестандартну групу виникла у співпраці з Всеукраїнським товариством «Просвіта». На цей раз планувалося, що в складі групи був військовослужбовець, лектор від «Просвіти», адже військовослужбовці потребують вливання свіжих знань, також художник і музикант.

«Це була органічна ситуація, бійці всі із задоволенням мені позували. В мене така ситуація була на Майдані, коли я приходила туди, людям було дуже тяжко і вони просили мене зробити виставку у Профспілках. Очевидно, людині в найтяжчі часи дуже комфортно, коли є мистецтво. Це щось необхідне для її душі. З кожним бійцем я спілкувалася, вони мені розповідали свої історії. І це дуже важливо, адже фото передає мить, а мистецтво — суть. А там людина сприймає все гостро і по суті. Я дуже люблю зі своєї моделлю розмовляти, мені важливо, щоб я з’ясувала, яка це людина, чим вона дихає, щоб їй було цікаво зі мною, тоді буде цікавий портрет. Я просто хочу бути з народом. Це — поклик душі. Усі картини про Майдан писала з натури — прапори, обличчя, люди, і горезвісний «Беркут» також», — зазначає Марина Соченко.

Для неї виставка — це подія. Це можливість показати свою творчість людям. «Я — європейська людина, — зазначає Марина. Дихаю повітрям свободи. Але свобода у європейському вимірі — це не вседозволеність. Це, зокрема, і пошана до людей, до культури. Це мораль»...

Соченко Марина Петрівна народилась 22 грудня 1963 року у місті Києві.
У 1982 р. закінчила Республіканську художню середню школу ім. Тараса Шевченка, після чого вдосконалювала майстерність у приватній студії Віктора Зарецького.

У 1989 р. закінчила Київський державний художній інститут, нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА).

З 1992 року — член Національної спілки художників України.

У 1993–1997 роках навчалася в аспірантурі Академії мистецтв. З 1998 р. працює викладачем кафедри живопису НАОМА, з 2002 р. — старшим викладачем кафедри живопису та композиції НАОМА, викладає живопис (І живописний курс, ІV реставраційний курс).
Провела більше ніж 15 персональних виставок, 40 всеукраїнських та міжнародних виставок, серед яких і персональні виставки у США: в місті Провиденс (штат Коннектикут) і у Нью-Йорку.

Головна ідея та принцип творчості Марини Соченко: «Головне — це працювати на благо свого народу».
Найбільшим досягненням Марина Соченко вважає те, що вона — український художник.
Працює в станковому живописі (олія, темпера).

Джерело: «Чернігів стародавній».




Додано: 21-Сер-18 10:10

Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: