Корюківка: міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми партизансько-підпільного руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни»

Нещодавно у м. Корюківка проведено міжнародну наукову конференцію «Актуальні проблеми партизансько-підпільного руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни».
Науковий форум організовано на виконання Указу Президента України В. Януковича «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від 22 вересня 2011 р. № 925.
Організатори: Чернігівська облдержадміністрація, Корюківська райдержадміністрація, Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України Національної академії наук України, Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка, Державний архів Чернігівської області, Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського, Комунальний заклад «Пошукове агентство по створенню науково-документальних серіалів «Книга пам’яті» та «Реабілітовані історією» Чернігівської обласної ради, Корюківський історичний музей, Чернігівська обласна організація національної спілки краєзнавців України.

Учасники наукового форуму і представники місцевої та обласної влади, громадськості на чолі з головою Чернігівської облдержадміністрації Володимиром Хоменком, головою Корюківської райдержадміністрації Олександром Довга лем і гоовою районної ради Михайлом Баклажком, директором Українського інституту національної пам’яті Валерієм Солдатенком взяли участь у покладанні квітів до Меморіалу на честь героїчного опору жителів Корюківщини фашистським загарбникам та до пам’ятника Героям Чорнобиля з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Учасники науковому форумі – дослідники та краєзнавці з Білорусі, Росії та України, представники громадськості та влади, свідки Корюківської трагедії 1943 р. і ветерани партизанського і підпільного руху на Чернігівщині. У роботі конференції взяли участь голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко, представник парламентської фракції «Реформи заради майбутнього» у Верховній Раді України Анатолій Ладний (за дорученням голови фракції – народного депутата України Ігоря Рибакова), керівництво Корюківської райдержадміністрації та районної ради, відомий київський краєзнавець із Корюківщини, генерал Василь Устименко, ветеран війни і краєзнавець із Чернігова Герард Кузнєцов, заступники голови Української спілки в’язнів – жертв нацизму Надія Слєсарєва та Володимир Мартиш.

Виступаючи на відкритті цього авторитетного наукового зібрання, голова облдержадміністрації Володимир Хоменко, зокрема, зазначив: «Чернігівська область — це багата та щедра земля, це вітчизна чесних та працьовитих людей, які знають історію рідного краю, пам’ятають про ціну, заплачену нашими предками за мирне небо й вільну, незалежну та соборну державу.

Велика Вітчизняна війна та історія партизансько-підпільного руху незмінно об’єднують навколо себе шанованих ветеранів, усіх нас, чиї батьки та діти були учасниками та свідками тих подій, а також і молоде покоління, для якого роки війни є прикладами героїзму і, водночас, страшним уроком безглуздої та злочинної жорстокості.

Варто відзначити, що загальнообласні заходи, пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни, є важливою складовою регіональної політики зі збереження національної пам’яті.

Цьогоріч в області відбувались жалобні заходи до Дня пам’яті жертв війни в України та 70-ї річниці початку Великої Вітчизняної війни, активними учасниками яких стали ветеранські організації.

А у вересні Чернігівщина відзначала 70-у річницю початку партизанського руху в Україні. До цієї дати у селі Єліно Щорського району, де свого часу розміщувався штаб обласного партизанського з’єднання Олексія Федорова, відкрито відреставрований Музей історії партизанського руху на Чернігівщині. А у відновленому легендарному партизанському містечку «Лісограді» відкрито пам'ятний знак партизанам Великої Вітчизняної війни, оновлено виставкові експозиції.

Продовжується видавництво книжок з історії Чернігівщини у роки війни. У грудні минулого року видано збірник документів і матеріалів «Корюківка, 1943: злочин проти людяності». До Дня партизанської слави побачили світ чергові видання — книга Людмили Студьонової «Право на безсмертя» та фотоальбом, присвячений 70-річчю партизанського руху на Чернігівщині. А цими днями з друку вийшов документальний збірник «Партизанська слава».

Сьогоднішня конференція присвячена дослідженню усіх аспектів партизансько-підпільного руху. Починаючи від його зародження та діяльності у тяжких умовах осені 1941 — зими 1942 року до поступового розгортання та набуття масовості протягом 1942 року — на всіх етапах боротьба народних месників супроводжувалась небаченим героїзмом та самопожертвою. У 1943 році, на час визволення Чернігівщини у п'яти партизанських з'єднаннях і окремих загонах нараховувалося біля 22 тисяч партизан. Знаково, що за увесь час збройної боротьби з окупантами бойовими нагородами відзначені понад 30 тисяч партизан і підпільників Чернігівщини.

Слід пам’ятати, що партизани воювали також в умовах постійної загрози знищення окупантами мирних жителів у відповідь на будь-яку диверсію, підривну діяльність чи просто збір розвідувальних даних. Більш того, дослідниками встановлено, що нацисти сприймали рух опору як виправдання для масових вбивств цивільного населення — його свідомого, заздалегідь спланованого знищення для розчищення «життєвого простору».

Однією з найжорстокіших кривавих акцій окупаційної влади стала Корюківська трагедія — за своїми масштабами, мабуть, найбільший випадок вбивства мирних жителів цілого містечка у Другій світовій війні. У березні 1943 року карателі знищили близько 7 тисяч наших земляків — ця страшна цифра вражає у порівнянні із відомими на увесь світ трагедіями білоруської Хатині, російської Хацуні, чеської Лідице та французького Орадуру.

На жаль, у післявоєнний час Корюківська трагедія не стала об’єктом уваги з боку світової громадськості та була практично невідома в Україні. Лише свідки трагедії, місцеві жителі, а також районні історики та краєзнавці увесь цей час свято берегли пам’ять про загиблих.

Нарешті, в останні роки цей військовий злочин почав досліджуватися. Завдяки спільній роботі обласної влади, науковців, ветеранів та громадськості Україна та світ дізналися про Корюківську трагедію, її масштаби та страшні наслідки.

Йдучи назустріч численним проханням жителям області Президент України Віктор Янукович підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 70-річчям Корюківської трагедії», який визначає вшанування жертв Корюківської трагедії на державному рівні як складову державної політики. Указом передбачено будівництво Меморіального комплексу пам'яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами, та проведення відповідних жалобних заходів всеукраїнського рівня.
Протягом жовтня—листопада робоча група підготувала пропозиції Чернігівської області до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України, які включають наше бачення будівництва меморіалу та його концепцію, певні кроки з благоустрою міста та, звичайно, розгортання в області пошуково-дослідницької роботи.

Саме одним з етапів цієї роботи є Міжнародна конференція «Актуальні проблеми партизансько-підпільного руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни». Даний науковий форум є важливим з точки зору обміну інформацією щодо найновіших досліджень з проблематики руху опору на окупованих територіях, а також складовою частиною з вшанування пам’яті загиблого мирного населення міста Корюківка. Більш того, така наукова дискусія заслуговує стати постійним майданчиком для історичного аналізу подій Великої Вітчизняної війни на Чернігівщині, оцінки подій війни з точки зору людської моралі, людяності та гуманізму.

«Суд історії не має термінів давнини, допоки пам'ять живе у серцях нащадків», — ці слова Президента України Віктора Януковича під час церемонії закладання капсул до польської частини Меморіалу в заповіднику «Биківнянські могили» у листопаді цього року якнайкраще характеризують мету нашої сьогоднішньої конференції».

Голова облдержадміністрації висловив щиру подяку народному депутату України, голові фракції «Реформи заради майбутнього» Ігорю Рибакову за суттєву підтримку, надану ним під час підготовки і проведення цієї наукової конференції.
Володимир Хоменко також акцентував, що конференція відбувається у знаковий та пам’ятний день – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, – трагедії, перетворення якої у катастрофу планетарного масштабу зупинило вже інше покоління – діти та онуки учасників Великої Вітчизняної війни. Тож захисникам і рятівникам України – повага та доземний уклін від вдячних нащадків.

Голова Корюківської райдержадміністрації Олександр Довгаль запевнив присутніх, що місцева влада і громадськість зробить усе від них залежне, щоб гідно вшанувати на найвищому рівні пам’ять про невинно убієнних окупантами корюківчанах.

Директор Українського інституту національної пам’яті, член-кореспондент Національної академії наук України Валерій Солдатенко наголосив, що конференція є важливою науковою і суспільно-значимою подією, адже не лише українське суспільство, а й світове співтовариство повинно знати і пам’ятати про жахливі злочини проти людяності, здійснені нацистами на території України, і про потужний всенародний Рух опру українського народу поневолювачам.

Він підкреслив: «Символічно, що конференція проходить саме у Корюківці, яка у повоєнні роки завдяки людським зусиллям піднялася зі згарищ та руїн і перетворилася на сучасне місто. В Україні, за підрахунками сучасних дослідників, внаслідок каральних акцій окупантів було спалено 1377 населених пунктів. Проте, трагедія 1943 р. у Корюківці, коли упродовж двох днів окупанти знищили майже 7000 мирних жителів, – це особливо жахлива подія. Трагедія такого масштабу виявилася найбільшою не лише в Україні та інших на окупованих територіях нацистами теренах СРСР, а й серед усіх окупованих Німеччиною територій за всі роки Другої світової війни.

Нині ми докладаємо зусиль для належної оцінки Корюківської трагедії в національній пам’яті, в її перетворенні на один із загальнонаціональних символів жертовності й звитяги українського народу».

Серед науковців з України, зокрема, виступили Олександр Лисенко, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор; Дмитро Вєдєнєєв, заступник директора Українського інституту національної пам’яті з наукових питань, доктор історичних наук, професор; Ростислав Пилявець, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, доцент; Роман Подкур, відповідальний секретар Головної редколегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», старший науковий співробітник Інституту історії НАН України, кандидат історичних наук; Вікторія Яременко, старший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук; Віталій Огієнко, старший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук; Сергій Бутко, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті; молодший науковий співробітник Корюківського історичного музею Оксана Толкачова та інші науковці з Чернігівщини.

Від Білорусі і Росії свої думки стосовно обговорюваної теми висловили Артур Зельський, директор Білоруського державного меморіального комплексу «Хатинь» (Республіка Білорусь); Олена Маслова, директор Меморіального комплексу «Хацунь» (Російська Федерація, Брянська область).

На науковому форумі були також презентовані нові книги. Юрій Ганжуров, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, доктор політичних наук, професор, директор ДП «Парламентське видавництво Верховної Ради України» представив видання партизанських спогадів та матеріалів Круглого столу з проблем історії партизанського руху в Україні, який відбувся в Українському інституті національної пам’яті у вересні 2010 р. (ДП «Парламентське видавництво» Верховної Ради України) – «Партизанська та підпільна боротьба в Україні. 1941—1944 роки: історія, люди, пам’ять».

Також учасникам конференції побачили видання Чернігівської облдержадміністрації до Дня партизанської слави, а саме: «Партизанська слава. Чернігівська область» — доробок Чернігівського пошукового агентства по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам’яті» та «Реабілітовані історією»; отримали книгу Людмили Студьонової «Право на безсмертя» та фотоальбом до 70-річчя партизанського руху в Україні.

Присутні також ознайомилися із документальними виставками «Чернігівщина партизанська» з фондів Державного архіву Чернігівської області і «Червона стрічка на кубанці», представлену Чернігівським обласним історичним музеєм ім. В.В. Тарновського.



















Додано: 18-Груд-11 02:17

Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: