Відбудеться засідання «круглого столу» щодо присвоєння імені Євгена Васильовича Богословського Чернігівській дитячій музичній школі № 2

Повідомляємо, що 26 червня 2014 року о 1000 в приміщенні Чернігівської дитячої музичної школи № 2 (вул. Мстиславська,11) відбудеться засідання «круглого столу» щодо присвоєння імені Євгена Васильовича Богословського Чернігівській дитячій музичній школі № 2.
Просимо своє ставлення до увічнення імені видатного митця, засновника фортепіанної школи Чернігівщини надсилати на адресу електронної пошти навчального закладу dmscn@yandex.ua.
Дирекція школи


Інформаційне повідомлення
про проведення громадського обговорення

1. Організатор громадського обговорення – комунальний позашкільний навчальний заклад «Чернігівська дитяча музична школа №2» та Управління культури Чернігівської міської ради.
2. Найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти назву історичної події – комунальний позашкільний навчальний заклад «Чернігівська дитяча музична школа №2».
3. Ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції. Комунальний позашкільний навчальний заклад «Чернігівська музична школа №2 ім. Є.В. Богословського». Вшанування пам’яті  Є.В. Богословського.
4. Суб’єкти, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події – трудовий колектив комунального позашкільного навчального закладу «Чернігівська дитяча музична школа №2».
5. Строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників. Пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються до 27 червня 2014 року. Проведення зборів –12 червня 2014 р. о 10.00 (вул. Мстиславського, 11, концертний зал), засідання за «круглим столом» – 26 червня 2014 р. о 10.00 (вул. Мстиславського, 11). Початок реєстрації учасників о 09.40.
6. Поштова адреса та адреса електронної пошти, номер телефону, строк і форма для подання пропозицій – м. Чернігів, вул. Мстиславського, 11, комунальний позашкільний навчальний заклад «Чернігівська дитяча музична школа №2» (каб. , т.0462(699908)), dmscn@yandex.ua. Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає. Юридичні особи подають пропозиції у письмовій чи електронній формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження. Анонімні пропозиції не реєструються і не розглядаються.
7. Місцезнаходження та адреса електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення – м. Чернігів, вул. Мстиславського, 11, комунальний позашкільний навчальний заклад «Чернігівська дитяча музична школа №2» (т. 0462(699908)), dmscn@yandex.ua
8. Прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення – Коваль Олександр Миколайович.
9. Строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення – 29 липня 2014 року на офіційному веб-сайті комунального позашкільного навчального закладу «Чернігівська дитяча музична школа №2» (dmsch.narod.ru).
Кувшинова Наталя Володимирівна,
аспірант Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського

ПОСТАТЬ Є. В. БОГОСЛОВСЬКОГО В ІСТОРІЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЧЕРНІГІВЩИНИ
(ЗА АРХІВНИМИ МАТЕРІАЛАМИ). (Скорочено)

Музично-наукова діяльність Євгена Васильовича Богословського (18741941) проходила одночасно у Чернігові та Москві. До Чернігова, де жили його мати Феоктиста Омелянівна і сестра Надія Василівна, він постійно приїздив на літо у відпустку, а протягом 22 останніх років свого життя жив і працював у цьому місті. Піаніст, музикознавець, композитор, музично-суспільний діяч, учень М. Шишкіна (фортепіано) та С. Танєєва (теорія композиції), викладач Московської народної консерваторії (1906 - 1916), професор Московської консерваторії (1916 - 1919), Є. Богословський брав участь в організації Московської народної консерваторії (1906), наукової спілки (музично-теоретичної бібліотеки), а з 1919 року - працював в музичних закладах м. Чернігова. Він був однією з тих творчих особистостей, що своїм життєвим шляхом здатні прокладати новий напрямок культурного життя. Цілком пов'язаний з часом, у якому народився й жив, Богословський, разом з цим, долав обмеження, нав’язані тимчасовими плинними соціальними обставинами, вимірюючи власні вчинки та творчі стремління у діалозі з історією.
Народився майбутній митець у Нижньому Новгороді, в сім’ї вчителя, 13 січня (за старим стилем) 1874 року. Його мати була музично освіченою людиною, гарною піаністкою, родом із сім’ї Давидовських, з якої також вийшов відомий диригент та композитор Г.М. Давидовський (за порадою Р. Глієра, працював у Київській Народній консерваторії). Мати рано помітила музичні здібності сина і всіляко сприяла їх розвиткові. Десятирічним хлопчиком Євген досить вправно виконував на роялі твори М. Глінки, П. Чайковського, Л. Бетховена, В. Моцарта. Після закінчення Нижньо-Новгородської класичної гімназії він вступає до Харківської музичної школи Пушечнікової, яка дала йому гарну музичну основу, прищепила любов до української музики та української народної пісні, що пізніше позначилося в його аналізі української пісні та творчості українських композиторів.
У 1882 році Є. Богословський вступив до Харківського університету на історично-філологічний факультет, та згодом перейшов до Московського університету на той же самий факультет, який закінчив з дипломом першого ступеню. Одночасно він вступив до Московської консерваторії (1894 - 1900), яку закінчив з медаллю. Його однокурсниками були відомі музиканти: Р. Глієр, М. Метнер, Г. Беклемішев, М. Пресс, К. Сараджев. Сучасниками Богословського були С. Рахманінов О. Скрябін, С. Танєєв, Б. Яворський, О. Осовський, І. Сац, Л. Собінов. З багатьма з цих видатних музикантів він був у дружніх стосунках, які зберіг на все життя.
На науковому засіданні в ДЦММК ім. М.І. Глінки, присвяченому століттю з дня народження Є. Богословського, професор Московської консерваторії О. Кан- дінський відзначав: «Євген Васильович Богословський відноситься до покоління російських музикантів, які побачили світ у 70-х роках минулого століття. За останні роки наша музична громадськість і взагалі наша країна відмічала сторіччя Скрябіна, Рахманінова, поруч можна назвати визначного російського композитора Метнера. В наступні десятиріччя можна назвати такі імена, як Василенко, Глієр, Ігумнов, Гольденвейзер... Мені здається, що поруч з цими видатними діячами російської музики і першими будівельниками радянської музичної культури постійно стоїть ім’я Євгена Васильовича».
Ювілейне видання «Московська консерваторія. 1866-1966»  містить наступні відомості. Восени 1916 року у консерваторії започаткували курс історії фортепіанної літератури, для читання якого був запрошений відомий музикант і музично-громадський діяч Є.В. Богословський. Він мав університетську освіту і закінчив Московську консерваторію по класу фортепіано, а проходячи спеціальний курс теорії у С. Танєєва, став одним із найближчих його друзів.
Активна участь Є. Богословського в організації і роботі Народної консерваторії та його виступи у відкритих концертах «Керзинського гуртку» як соліста і акомпаніатора досить широко відомі. Часто як лектор і концертмейстер Богословський брав участь у концертах «Будинку пісні» Оленіної д’Альгейм. Як організатор і активний член наукової спілки «Музично-теоретична бібліотека» він вів велику музично-просвітницьку діяльність, постійно виступав з лекціями в Москві та за її межами.
Коло наукових інтересів Є. Богословського було дуже широким: російський музичний фольклор, творчість російських композиторів ХІХ - ХХ століть (особливо захоплювався Танєєвим і Скрябіним), проблеми зарубіжної музики. Він також спеціально займався вивченням історії розвитку органа та фортепіано, а також літератури, написаної для цих інструментів.
У змістовному, широкому за змістом курсі історії фортепіанної літератури Є. Богословський розглядав питання еволюції форм і стилів фортепіанної музики. Саме у цей час було підготовлене ґрунтовне дослідження на тему «Історія фортепіанної музики від початку до Бетховена включно». На жаль, Є. Богословський недовгий час працював професором консерваторії. 1919 року важке нервове захворювання примусило його покинути консерваторію і переїхати до Чернігова.
Основна наукова робота, над якою працював все своє життя Богословський - це «Загальна історія музики», яку він пише українською та російською мовами.
Ще одне ґрунтовне теоретичне дослідження Є. Богословського – цілком завершена праця «Історія фортепіанної музики від початку до Бетховена включно» . У цій праці вчений аналізує шляхи розвитку літератури для клавішних інструментів: від ранніх зразків для органу – до сучасної йому фортепіанної літератури.
Інтерес до особистості науковця-піаніста та композитора Є. Богословського проявили майже всі консерваторії Росії. Так, Р.М. Глієр, коли був обраний директором Київської консерваторії, відкритої у 1913 році, неодноразово кликав Є.В. Богословського стати професором консерваторії. У 1917 році Б. Асаф’єв також просить Богословського співпрацювати в його журналі «Музыкальный современник», звертаючись до нього як до провідного музичного історика та науковця [2, 203]. Освічений та обдарований ораторським хистом, Богословський був помітною постаттю музично-культурного життя. Широко відомі були його лекції про П.Чайковського, пісенну українську творчість, зарубіжних класиків - Л. Бетховена, Р. Шумана, В. Моцарта, Ф. Шопена, Е. Гріга та видатних українських композиторів – М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, М. Леонтовича.
Свою концертну просвітницьку діяльність у Чернігові Богословський почав рано, у 1898 році, будучи студентом консерваторії. Потім щороку проводив у Чернігові концерти або лекції-концерти.
Аналізуючи афіші та програми концертів, які проводились в м. Чернігові на початку ХХ століття, можна дійти висновку, що Є. Богословський стояв у витоків регіональної традиції виконання камерно-інструментальної музики, спонукав місцевих музикантів об’єднуватися у різноманітні камерні ансамблі, своїм авторитетом та вишуканим смаком спрямовував музичне життя Чернігівщини у річище високого академічного мистецтва, часто запрошуючи до виступу виконавців світового рівня з Москви та Санкт-Петербурга. Таким чином, Богословський. був повною мірою «художнім керівником» музичного життя в регіоні наприкінці ХІХ – першій половині ХХ століть.
Приїжджаючи до Москви та зустрічаючись зі своїми друзями І. Сацом, Р. Глієром, Л. Ніколаєвим, Є. Богословський розповідав про особливості музичного життя Чернігова та необхідність підтримки такої музичної еліти, якій під силу було виконання найскладніших камерно-інструментальних творів світової класики.
Особливо слід відмітити надзвичайно теплі, дружні та творчі стосунки Є. Богословського з Л. Ніколаєвим. Їхній творчий союз розпочався у 1892 році, був надзвичайно плідним і продовжувався аж до 1941 року, коли Є. Богословського не стало.
Після революції 1917 року Є. Богословський був в еліті музичного керівництва молодої країни.
До складу «Музичної Ради» були обрані: Є. Богословський, Н. Брюсова, А. Глен, О. Гольденвейзер, К. Ігумнов, Г. Конюс, Е. Купер, С. Кусевицький, Г. Прокоф’єв, С. Розанов; кандидатами в члени «Ради» стали О. Боровський, М. Орлов, М. Пресс.
Знаходячись в серці подій, пов’язаних з майбутнім музичної культури та освіти, Богословський під час приїзду до Чернігова розповідав своїм колегам, викладачам музичного училища, про реформи, що чекають музичну освіту в майбутньому. 11 червня 1918 року при «Музичній Раді» було сформовано дві комісії, створено концертну комісію та комісію по реформуванню музичної освіти; в останню обрано Є. Богословського, А. Глена, О. Гольденвейзера, Н. Брюсову.
У 1919 році в зв’язку з хворобою Євген Васильович остаточно переїздить із Москви до Чернігова. Тоді ж у Чернігові з нагоди дня заснування Губернського відділу народної освіти була створена театрально-музична секція, музичний відділ якої очолив професор Є.В. Богословський. Секцією була намічена реформа музичної освіти та виховання.
Починаючи з 1921 року, Є. Богословський повертається до викладацької та наукової роботи, працює заступником по навчальній частині щойно поновленого Чернігівського радянського музичного училища, викладає спеціальне фортепіано, теорію, гармонію, історію музики. У своїй основній науковій роботі «Загальна історія музики» він значно підсилює значення української музики, перекладає цю роботу українською мовою, дає конкретну характеристику видатним композиторам, особливу увагу приділяє українській пісні. Сам митець у своїй науковій творчості приділяв багато уваги українській пісні та українським композиторам, які вперше звернулися до народної пісні – до її вивчення та опрацювання.
В українському варіанті «Загальної історії музики» Є. Богословський приділяє увагу й іншим українським композиторам: К. Стеценку, Я. Степовому, особливо М. Леонтовичу. У своїй праці зупиняється Є. Богословський також на новій добі в історії української музики та на її представниках (Л. Ревуцький, П. Козицький, М. Вериківський).
Михайло Якович Черняк, член Спілки композиторів СРСР, згадуючи про свого вчителя Є. Богословського, пише: «Протягом двадцяти років я мав щастя спілкуватися з Є.В. Богословським. З 1921 року по 1925 роки я навчався у нього в Чернігівській музичній профшколі по класу фортепіано, а останні два роки – з теорії композиції. Продовжуючи навчання у Москві після закінчення музпрофшколи, я весь час, аж до 1941 року, листувався зі своїм першим учителем. Під час канікул приїздив до свого рідного міста і був щасливий, зустрічаючись з прекрасною, доброю, чуйною людиною, чудовим, високо ерудованим музикантом. Перш за все слід сказати про надзвичайну скромність мого вчителя. Я знав, що він був професором Московської консерваторії, акомпанував таким видатним артистам, як Собінов, Шаляпін. Але тільки навчаючись у Москві, я зрозумів, у якого чудового майстра-педагога я навчався» .
Про таке ж захоплення своїм вчителем пише також його учениця - викладач музичної школи № 1 м. Чернігова, Н.В. Володимирівська.
Євген Богословський був людиною величезної ерудиції та освіти, досвідченим викладачем, людиною, в якій поєднувалися історична та музична освіта, що давало йому змогу володіти студентською аудиторією, тримати її як лектору та виконавцю, вести за собою молодих музикантів.
Історично так склалося, що розвиток фортепіанної школи Чернігівщини у ХХ столітті великою мірою залежав від громадської та викладацької роботи Є.В. Богословського. Саме тому, закінчуючи свої спогади, композитор М. Черняк пише: «Всі, кому пощастило знати й спілкуватися з Євгеном Васильовичем, на все життя запам’ятають його невеселі очі, тихий голос, трохи згорблену постать цієї скромної, благородної й надзвичайно талановитої людини, котра присвятила своє життя служінню музиці. Саме музика була для нього засобом, що допомагав оточуючим його зрозуміти. красу природи, красу людини, красу нового суспільства. Всьому прекрасному, що оточує людину, Євген Васильович присвятив своє напрочуд красиве життя».



Додано: 20-Чер-14 15:31

Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: