Виставка з колекції Володимира Руденка: «Історія освіти на Чернігівщині у ХІХ — ХХ ст.»

30 серпня о 14.00 у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (у Колегіумі, на Валу) відбудеться відкриття виставки з приватної колекції Володимира Руденка «Історія освіти на Чернігівщині у ХІХ — ХХ ст.».
В експозиції представлено фотографії, документи, навчальна література та інші предмети, які характеризують навчальний процес на Чернігівщині у ХІХ — ХХ ст.

В цей період Чернігів, хоча і мав статус губернського центру, але по суті був відносно невеличким провінційним містом. Його площа складала близько 550 десятин, а кількість мешканців трохи перевищувала 32 тисячі.
Закладів освіти у Чернігові налічувалося 38. У них навчалося близько 5,5 тисяч осіб, тобто одна шоста частина населення міста. Таким чином, столиця Чернігівської губернії сформувалася, перш за все, як освітній центр і саме це стало причиною значного збільшення кількості його мешканців у другій половині XIX — на початку XX ст.

Історія чернігівських навчальних закладів розпочалася наприкінці XVII ст., коли за ініціативою керівника Чернігівської єпархії Лазаря Барановича у місті були започатковані слов’янсько–латинські школи, перетворені у 1700 р. архієпископом Іоаном Максимовичем у колегіум — навчальний заклад за взірцем Києво–Могилянської академії.

5 серпня 1789 р. у Чернігові було засновано «Головне народне училище», яке стало першим світським навчальним закладом міста. Розмістили його у будівлях колишнього П’ятницького дівочого монастиря. Одночасно при ньому відкрили так зване «Мале училище».
У 1802 році в Російській імперії створюється Міністерство народної освіти. За розробленою ним програмою встановили чотири типи навчальних закладів: училища парафіяльні; повітові; губернські, чи гімназії; університети. Згідно з цієї програмою, за ініціативою генерал-губернатора князя Куракіна, Чернігівське «Головне народне училищ» перетворюється у чоловічу гімназію. Майже одночасно з нею, 1 травня 1804 р., у Чернігові почало діяти Ремісниче училище, також чоловіче. У 1847 р. у місті відкривається ланкастерське училище, у якому навчання здійснювалося за методом англійця Ланкастера, згідно якого кращі учні вчили молодших. Розвиток суспільства вимагав розвитку жіночої освіти, тому за ініціативою чернігівського губернатора князя Голіцина, 15 жовтня 1865 року у губернському центрі створюється першорозрядне жіноче училище.

У другій половині XIX ст. мережа навчальних закладів у Чернігові не тільки розширилася, а й набула нової якості.
Для вирішення проблеми з підготовкою вчителів у 1871 році була створена Чернігівська учительська семінарія, але у 80-х роках, на жаль, вона припинила свою діяльність.

У 1878 р. у центральній частині міста відчиняє двері жіноче «Бульварне училище», яке отримало свою назву завдяки тому, що було розташоване на міському бульварі. Через 10 років біля Театральної площі міська Дума започатковує чоловіче Олександрівське ремісниче училище. У 1893 р., у пам’ять 900-річчя хрещення Русі, на розі вулиць Гончої та Зеленої починає діяти змішане міське Володимирське училище, а у 1898 р. відкриваються педагогічні курси для вчителів народних училищ, жіночі кулінарні курси та приватні торгівельні курси К.Д. Пухтинського. Потреби у комерційній освіті призвели до того, що у 1903 р. при підтримці купців та повітового земства, міська Дума створює чоловічу трикласну торговельну школу для якої у 1905 р. на розі вул. Гончої та Богуславської звели цегляний будинок.

Попит на середню жіночу освіту, призвів до того, що у 1907 р. Н.Н. Заостровська заснувала у Чернігові приватне змішане училище 1-го розряду, яке у 1910 р. отримало статус гімназії, а у наступному році неподалік від неї на вул. Шосейній відкрилася ще одна приватна жіноча гімназія з незвичною для сучасного розуміння назвою — «Групи родителей».

У 1902 р. почав діяти один з найбільш престижних навчальних закладів міста — Реальне училище. На відміну від гімназій, у ньому викладали не гуманітарні, а реальні науки.

У 1908 р. у Російській імперії було запроваджено закон про загальну початкову освіту. Згідно з ним у шкільну мережу Чернігова було включено п’ять міських училищ. У вересні 1908 р. на Лісковиці відкрили ще один навчальний заклад — шосте початкове училище на 56 учнів. Розміщувалося воно спочатку у будинку чайній–читальні (сучасна дитяча туристична станція). Разом у всіх цих навчальних закладах налічувалося більше 600 вихованців. У 1908 р. в ново-збудованій споруді розпочинає навчальний процес двокласне жіноче училище Міністерства народної освіти. Усього ж в 1908 р. у всіх початкових чернігівських школах навчалося 1624 підлітків.
Але загальна кількість дітей шкільного віку у губернському центрі за офіційною інформацією складала 2327 осіб, що вимагало подальшого збільшення числа навчальних закладів. Будинок одного з них — чотирикласної народної школи, збудований у 1912 р. за проектом відомого чернігівського архітектора І. Якубовича добре відомий чернігівцям як міська поліклініка № 1.

У 1913 році на вул. Царській (нині — Преображенська) було засноване Перше чернігівське вище початкове чоловіче училище у складі чотирьох класів на 150 осіб, та Друге училище з 98 учнями на вул. Всеволодській. У 1915 р. статус вищого початкового училища отримала двокласна жіноча парафіяльна школа. У цьому ж році для кращих учнів встановили стипендію імені І.Я. Дуніна–Борковського та відкрили педагогічний музей. А ще через рік у приміщенні торговельної школи розпочав навчальний процес новостворений Учительський інститут.

Були у Чернігові в ті часи і такі навчальні заклади, як школа сліпих, заснована у 1893 р., Дитячий притулок, створений на пожертву дружини чернігівського губернатора Дарії Гессе.

1 липня 1842 р., школа глухонімих на 10 вихованців, заснована у 1901 р. в 6 верстах від Чернігова і через 2 роки перенесена до міста. Навчальним закладом особливого типу варто вважати і Чернігівську виправну колонію для неповнолітніх правопорушників, засновану за ініціативою губернатора Є.К. Андрієвського у 1895 р., школу підготовки кінно-поліцейських урядників, яку створили у 1894 р., приватне музичне училище К.В. Сорокіна на вул. Гончій (1904 р.) та музичні класи Чернігівського відділення Російського музичного товариства (1908 р.).

Окрему групу навчальних закладів Чернігова складали ті, що перебували у підпорядкуванні церковного відомства. Найстаріший із них — духовна семінарія, яка була створена у 1776 р. на базі чернігівського колегіуму. У 1817 р. було започатковано Чернігівське повітове духовне училище, учні якого отримували повноцінну середню освіту, а у січні 1866 р. Єпархіальне училище — жіночий середній навчальний заклад духовного відомства, яке за характером освіти не поступалося звичайній гімназії.

Володимир Руденок, «Чернігів стародавній».



Додано: 29-Сер-18 12:05

Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: