Головна » Статті » Туристичні маршрути » Паломництво

Козелець - Данівка - Лемеші (Козелецький район)

    Козелець — районний центр, розташований на р. Остер, на автомагістралі Одеса — Санкт-Петербург, за 65 км від обласного центру і за 75 км від Києва. Вперше згадується у XV ст. У 1656 р. місто одержало Магдебурзьке право. В 1663 р. затверджено герб Козельця. З 1669 р. Козелець — сотенне містечко Київського полку, з 1782 р. — повітове містечко Київського намісництва, а з 1802 р. — Чернігівської губернії, з 1923 р. — районний центр Чернігівської області.
    Козелець відомий пам'ятками архітектури, пов'язаними з родиною Розумовських. Серед них собор Різдва Богородиці, що є однією з найвизначніших пам'яток української барокової архітектури. Будівництво її розпочалось у 1752р. на замовлення Наталії Дем'янівни Розумовської, матері Олексія і Кирила Розумовських. Проект будівництва здійснював відомий російський   архітектор   А.Квасов,   з 1757р. і до закінчення у 1763 р. будівництво продовжував відомий український   архітектор   І.Григорович-Барський. Саме йому належить розкішне внутрішнє оздоблення храму. Собор мурований, хрещатий, дев'ятидільний. Чотири опорні стовпи несуть систему склепінь і п'яти бань, поставлених по діагоналі, як у давньоруських храмах. На першому ярусі розташована церква Андріана і Наталії — усипальниця Розумовських, де зберігся склеп, в якому похована фундаторка собору. Входи на другий ярус з трьох боків оформлені на¬півкруглими ґанками з наметовими верхами та відкритими колонадами. Чіткий ритм  вибагливих ліній колонок та за¬округлених  арок   колонад,   арочних абрисів вузьких витягнутих вікон, напівкруглих завершень фасадів, тонка гра горизонтальних та вертикальних членувань, врівноваженість та узгодженість великих мас і дрібних деталей  створюють   враження   надзвичайної легкості та піднесеності. Додаткової художньої виразності будівлі надає багатий ліпний декор у вигляді картушів, рокайлів, зірок, соковитих завитків та паростків, що оздоблює наличники високих вікон, фризи, напівкруглі фронтони. Органічно вписуючись у загальне архітектурне вирішення собору вони  надають йому остаточного композиційного та декоративного завершення.  Вміло використавши всі художні можливості бароково-рокайльного стилю, автор зумів створити надзвичайно вишукану, вибагливу споруду, яку порівнюють з витонченим твором ювелірного мистецтва. В інтер'єрі  панують центральна баня і величезний (більше 27 м) багатоярусний різьблений з липи позолочений іконостас. Як вважають, він був створений за участю архітектора Растреллі і спочатку призначався для собору Смольного інституту в Петербурзі. Вражають не тільки розміри, але й майстерно виконане різьблення та високохудожній живопис.
     Водночас із Собором була збудована чотирьох'ярусна дзвіниця, що й нині є висотною домінантою Козельця, своєрідним маяком на трасі Київ — Чернігів.
Визначною пам'яткою цивільної мурованої архітектури другої половини XVIII ст. на Лівобережжі є будинок полкової канцелярії, збудованої за проектом А. Квасова та І. Григоровича-Барського в комплексі з собором Різдва Богородиці. Проста та напрочуд гармонійна в пропорціях будівля поєднує риси бароко і класицизму. Вона має вигляд двоповерхової прямокутної у плані кам'яниці на підвалі з ґанком, над яким влаштовано відкриту терасу, обведену аркадою на колонках.
     У кінці XVIII — на початку XIX століть була проведена реконструкція приміщення, в результаті чого перенесено вхід із сходу на захід, перероблено дах та частково проведено внутрішнє планування. Після того як полк було реформовано, приміщення використовувалось міською владою як адміністративна споруда. Під час Великої Вітчизняної війни в ньому містилося відділення гестапо. Будинок зазнав значних пошкоджень і відреставрований в перші повоєнні роки. З 1958 р. тут знаходиться районна бібліотека.
    Серед інших архітектурних пам'яток привертає увагу Миколаївська церква, споруджена над берегом Остра в 1784 р. У конструкції та декоративному оздобленні церкви гармонійно поєд¬налися традиції народного будівництва та барокової архітектури.
     Ще одним самобутнім храмом є Вознесенська церква, побудована в 1866-1874 рр. Ця цегляна, п'ятибанна, хрещата в плані, з ризалітами споруда представляє зразок традиційної для Лівобережної України ХVІІ-ХVІІІ ст. архітектурної пам'ятки періоду "історизму".
    За З кілометри на схід від Козельця  у селі Данівка знаходиться Свято-Георгіївський монастир, який було закладено у 1654 р.  в ознаменування перемоги над  польською   шляхтою. Монастир будувався на кошти місцевого населення для старих немічних козаків.
   Композиційним центром ансамблю монастиря є Георгієвський собор. Його будівництво розпочалось у 1741 р. У 1756 р. собор горів, був відбудований у 1770 р. на кошти полковника Юхима Дарагана. Того ж року він був освячений честь Святого Георгія. Трибанна, прямокутна у плані   споруда конструктивно повторює схему стародавніх дерев'яних храмів. Три могутні бані поставлені по центру в один ряд. На аскетичному тлі стін дуже ефектно виглядають ліпні прикраси барабанів та порталів у вигляді барочних амурчиків між  пелюстками троянд та хмаринками.
   За 9 км від Козельця розташоване село Лемеші. Це родинне гніздо Розумовських. Тут можна побачити ще один храм-пам'ятник — Трьох-святительську церкву, яку на вдячність щасливій долі було зведено в 1755 р. на кошти Розумовських. Саме тут до пожежі 1854 р. стояла звичайна сільська хата, на сволоці якої було написано "сей дом спорудила року 1711 моя 5 дня раба божия Наталия." В цій хаті у сім'ї реєстрового козака Київського Вишгородського полку Григорія Розума та Наталки з роду Демешок народилося шестеро дітей. Тут минуло дитинство Олексія,  щаслива  доля  якого  фантастично змінила на краще життя всієї родини, що дуже бідувала після смерті батька.
     У 1755 році на місці старої хати  збудовано  церкву,   присвячену трьом святителям: Григорію Богослову, Василю Великому та Іоану Златоусту. Церкву видно з траси Чернігів-Київ. Серед сільських одноповерхових будинків вона виглядає величною і піднесеною, хоча її розміри невеликі. У плані церква  являє   собою рівно кінцевий Грецький хрест. Над високим тетраконховим об'ємом височить, могутній барабан, увінчаний витягнутою вгору сферичною главкою. На  відміну від собору   церква   мала   інше,   сімейне призначення. Їй властивий дещо простіший, стриманий зовнішнім декор у вигляді трикутних фронтонів, пілястр, простих  карнизів та наличників вікон. Головною окрасою внутрішнього декору храму є вишукане барокове ліплення  карнизів і  капітелей.  Колись церкву прикрашав іконостас, змонтований з фрагментів іконостасу Козелецького собору. Він містив барокові, виконані художником А. Воскобойниковим. На запрестольній стіні у вівтарі  церкви зберігся живописний триптих - Спаситель на гроні, а з боків - Богородиця та Іоан Хреститель, які моляться за народ. Ці  ікони відреставровані в 1984 р. і зараз є унікальним зразком монументального живопису XVIII ст. на Сіверщині.

Категорія: Паломництво | Додав: Воробей (19-Груд-08) | Автор: Валентин E
Переглядів: 3742 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 1
Цікавий матеріал з паломницького туризму! smile
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: