Головна » Статті » Туристичні маршрути » Обласні маршрути

Чернігів-Добрянка-В.Листвен-Седнів-Бігач-Чернігів
Уперше Т.Шевченко побував у Чернігові 24-25 травня 1843р. під час подорожі з Петербуга в Україну.
Пізніше Т.Г. Шевченко відвідав Чернігів у лютому 1846р за завданням Київської археографічної комісії. Зупинявся в готелі «Царьград», який знаходився в центрі міста на розі вулиць Шосейної та Воздвиженської. Про це Тарас Григорович згадував у своєму «Щоденнику».

Головною метою відвідин Чернігова становив опис видатних архітектурних пам’яток та церковних реліквій. 26 лютого Т.Г. Шевченко отримав у чернігівського архієпископа дозвіл на замальовку предметів старовини, що зберігались у ризниці Троїцько-Іллінського монастиря. 28 лютого Шевченко ознайомився з Євангелієм львівського друку 1636р. видання, потиром, подарованим гетьманом І. Мазепою храму с. Мохнатин. Протягом березня – квітня він оглянув та детально описав чернігівські старожитності, перелік яких увійшов до «Археологічних нотаток» в окремому розділі.

Згадки про місто є в його повістях «Капитанша», «Музыкант», «Прогулка с удовольствием и не без морали».

с.Добрянка

З кінця XVIII ст. до 60-х рр. XIX ст. через Добрянку проходив поштовий тракт Санкт-Петербург-Київ, і саме тут знаходилась перша поштова станція на півночі України. Т. Г. Шевченко був проїздом у Добрянці у травні 1843 та квітні 1847 р. Селище Добрянка вважається одним із небагатьох місць в Україні, в якому коріння старооб­рядництва залишилося донині.

с.Великий Листвен

Кобзар відвідав Великий Листвен у 1846р. Він побував на місці Лиственської битви, де в 1024р., Мстислав Володимирович переміг свого брата Ярослава Мудрого і став чернігівським князем. Згадку про ці події зустрічаємо в повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали». В селищі приваблює туристів мурована Михайлівська церква (1742) – найпізніший відомий в Україні приклад мурування з так званої литовської цегли.

смт.Седнів

Селище міського типу Седнів розташоване на річці Снов за 25 км від Чернігова.
Вперше Т.Г.Шевченко перебував у Седневі весною 1846р. на запрошення Андрія Івановича та Іллі Івановича Лизогубів – нащадків давнього козацького роду, які високо цінували творчість Шевченка.

Маєток Лизогубів складався з одноповерхового будинку з фліге­лями, та був оточений великим парком з фонтанами і оранжереєю. Серед різноманітних дерев особливо відзначалась своїми розмірами липа, чудова пам'ятка природи: «стовбур цього дерева мав в обхваті 7,5 аршин, а обсяг усього дерева з гіл­ками 69 аршин». Т. Г. Шевченко жив у флігелі й працював у малярні, яка на той час ще добудовувалась. Тут він виконав олійний портрет Іллі Івановича та портрет акварельними фарбами Андрія Івановича Лизогубів, зробив малюнки з натури: «Коло Седнева», «Чумаки серед могил», «В Седневі». Для Воскресенської церкви Т. Г. Шевченко написав ікону Різдва Богородиці, яку ще на початку ХХ ст. бачив у Седневі відомий український художник Опанас Сластіон. За народними переказами, на вхідних дверях кам'яниці Шевченко намалював портрет козака.

У Седневі Т. Г. Шевченко не тільки малював, а й писав вірші. За свідченням художника Л. М. Жемчужникова (який разом із Л. Ф. Лагоріо у 1853 р. гостював у Лизогубів), всі стіни майстерні були списані його поезіями. У вільний час поет спілкувався з селянами, цікавився їхнім життям, заводив «крамольні розмови». Лизогуби застерігали поета від необачливих вчинків, а Ілля Іванович «вичитував Шевченка за вихватки дуже ризиковані, які траплялися з ним у шинку».

Вдруге на гостини до Лизогубів Т. Шевченко приїхав у березні 1847 р. Тут він написав поему «Осика», пізніше перейменовану - «Відьма». За переказами, матеріалом для неї послужила справжня подія, що мала місце в су­сідньому селі Бігач. У Седневі Т. Г. Шевченко склав передмову до другого видання «Кобзаря», переписав до окремого зошита збірку поезій «Три літа».

На жаль, Шевчен­ківські реліквії, які знаходились у родині Лизогубів, не збереглися. Вони загинули під час великої по­жежі, що сталася в маєтку у березні 1883 р. Вшановуючи пам'ять Великого Кобзаря, до 90-річчя від дня народження Тараса Шевченка коштом Федора Андрійовича Лизогуба у Седневі було встановлено бюст поета роботи відомого украіїнського скульптора Ф. П. Балавенського (не збе­рігся). Новий пам'ятник Т Г. Шевченку було відкрито у 1957 р. у парку біля липи, скульптор Г. В. Бистровський. На фасаді будинку Лизогубів та воротах садиби встановлені меморіальні дошки. Ім'ям Т. Шевченка в Седневі названо вулицю і парк. У 2010 р. на території садиби було споруджено новий пам'ятник поету.

с.Бігач

До села Бігач Т.Г. Шевченко був запрошений для малювання портретів родини місцевого поміщика Миколи Івановича Кейкуатова.

Під час перебування в Бігачі наприкінці березня- на початку квітня 1847р. Т. Шевченко виконав олівцем портрети трьох дітей Миколи Івановича Кейкуатова та олійними фарбами портрет другої його дружини Катерини Федорівни. Останній вважається одним із кращих у мистецькій спадщині Тараса Григоровича.
Можливо, праобразом князя у повісті Т.Г. Шевченка «Княгиня» і став князь М.І. Кейкуатов, за яким водилася слава жорстокої людини.

Щовечора, після денних робіт, навколо поета збиралися усі , хто служив у князівській економії. Т.Г. Шевченко щось читав або розповідав і до того ж так цікаво, що всі слухали з великою увагою. Іноді розповіді поета, на вигляд серйозного, відзначались таким живим гумором, що слухачі «животи надривали» зі сміху.

У 1977р. встановлено пам’ятний знак на честь перебування Т.Г. Шевченка у в Бігачі. Він являє собою гранітну брилу неправильної форми із вмонтованою в неї меморіальною дошкою, на якій висічено барельєф Т.Г.Шевченка з текстом про перебування тут Великого Кобзаря.

Заклади розміщення:

Парк – готель “Чернігів”
м. Чернігів,
вул. Шевченка, 103-а,
Телефон: +38(0462)64-64-64, (050)381-35-36.

Туристичний комплекс “Брянськ”
м. Чернігів,
вул. Шевченка,103,
Телефон: +38(04622)3-06-82.

КП ГТК ”Придеснянський”
м. Чернігів,
вул. Шевченка, 99а,
Телефон: +38(0462)95- 48-02, 95-49-01.

“Готельно-діловий комплекс “Україна”
м. Чернігів,
проспект Миру, 33,
Телефон: +38(0462)69-83-44, 69-90-36, 64-64-11, 67-41-77.

Седнівський кінний двір
Чернігівська область, смт.Седнів,
вул. Пекуровська, 44,
Телефон: +38(063)888-55-50.

Заклади харчування:

Кафе “Колиба”
м. Чернігів,
вул. Воїнів-інтернаціоналістів, 1,
Телефон: +38(0462)666 62 19.

Ресторан ”Avenue 33”
м. Чернігів,
проспект Миру, 33,
Телефон: +38(093)006-68-44.

Кафе “Чардаш”
м. Чернігів,
вул. Толстого, 147-а,
Телефон: +38(0462)61-12-46.

Кафе “Золотий берег”
м. Чернігів,
вул. Берегова, 30,
Телефон: +38(0462)61-30-04

Ресторан швидкого харчування “ARBUZZO”
м. Чернігів,
проспект Миру, 42-а,
Телефон: +38(0462)67-53-88.

Ресторан швидкого харчування “33 корови”
м. Чернігів,
вул. П’ятницька, 50,
Телефон: +38(0462)97-37-15.

Туристичний комплекс “Брянськ”
м. Чернігів,
вул. Шевченка,103,
Телефон: +38(04622)3-70-76.
Категорія: Обласні маршрути | Додав: Воробей (18-Груд-13)
Переглядів: 1386 | Теги: Тарас Шевченко, Чернігів, Добрянка | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Підписка:1
Код *: